Справа № 2о-228 2007р.

РІШЕННЯ

ІМ*ЯМ  УКРАЇНИ

01 червня 2007 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді Бугери О.В.,

при секретарі Бачінській І.В.,

з участю народних засідателів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

прокурора Мазепиній М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за

заявою лікаря-психіатра Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні ОСОБА_3

про   надання   амбулаторної   психіатричної   допомоги   ОСОБА_4   у

примусовому порядку на підставі Закону України "Про психіатричну допомогу", -

ВСТАНОВИВ:

Лікар-психіатр Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні. ОСОБА_3, звернувся до суду із вказаною заявою, зазначивши що ОСОБА_4, 1983 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, знаходився на диспансерному обліку у лікаря-психіатра з 2002 року. Є інвалідом 2 групи з дитинства. За період нагляду неодноразово лікувався в психоневрологічних лікарнях міста та області.

Лікарем-психіатром ОСОБА_3 , який після особистого огляду ОСОБА_4 був зроблений висновок про необхідність надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, у зв'язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу, який обумовлює його безпорадність і неможливість самостійно задовольняти основні життєві потреби, суттєву шкоду її здоров'ю внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо не буде надана психіатрична допомога. Підставою для такого висновку є відомості про поведінку ОСОБА_4, які надійшли від матері останнього, яка повідомила, що її син відмовляється приймати ліки, став агресивним. Сам ОСОБА_4 від АПДП відмовився.

На підставі цих відомостей і був проведений особистий огляд гр. ОСОБА_4. Згідно рішення лікаря-психіатра ЛОКПНЛ хворий ОСОБА_4 потребує у наданні амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку у відношенні до Закону України „Про психіатричну допомогу" ст. 12 від 22.02.2000 року та „Інструкції про шляхи та організацію взаємодії закладів охорони здоров'я та органів внутрішніх справ відносно попередження небезпечних дій з боку осіб, які страждають тяжкими психічними розладами", затвердженою спільним наказом МОЗ та МВС від 19.12.2000 року № 346/877, р. 1.4..

У судовому засіданні лікар-психіатр підтримав вимоги заяви, додавши, що ОСОБА_4 у судовому засіданні не може бути присутній у зв'язку із нервово-психічним розладом.

Прокурор не заперечував проти задоволення заяви, вважаючи її обґрунтованою.

Заслухавши лікаря-психіатра та прокурора, дослідивши матеріали справи: висновок лікаря-психіатра щодо особистого огляду громадянина ОСОБА_4, згідно якому, на підставі Закону України "Про психіатричну допомогу", ст. 14, ст. 16, враховуючи нездатність самостійно задовольняти   свої   основні   життєві   потреби   на  рівні,   що   забезпечує   її  життєдіяльність,

госпіталізація ОСОБА_4 є доцільною, суд вважає заяву лікаря-психіатра ЛОКПНЛ ОСОБА_3 такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, Лікар-психіатр Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні ОСОБА_3, звернувся до суду із вказаною заявою, зазначивши що ОСОБА_4, 1983 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, був знаходився на диспансерному обліку у лікаря-психіатра з 2002 року. Є інвалідом 2 групи з дитинства. За період нагляду неодноразово лікувався в психоневрологічних лікарнях міста та області, зі слів матері останнього, її син відмовляється приймати ліки, став агресивним.

Лікарем-психіатром ОСОБА_3 , який після особистого огляду ОСОБА_4 був зроблений висновок про необхідність надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, у зв'язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу, який обумовлює його безпорадність і неможливість самостійно задовольняти основні життєві потреби, суттєву шкоду її здоров'ю внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо не буде надана психіатрична допомога.

Суд вважає, що у судовому засіданні встановлено факт, що ОСОБА_4 потребує надання йому примусової амбулаторної психіатричної допомоги , тому вимоги лікаря-психіатра ЛОКПНЛ ОСОБА_3 обгрунтовані і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 209, 212-215, 281, 282 ЦПК України, ст. ст. 14,16 Закону України "Про психіатричну допомогу", суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву лікаря-психіатра Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні ОСОБА_3 задовольнити.

Надати ОСОБА_4, 1983 року народження, що мешкає в АДРЕСА_1, амбулаторну психіатричну допомогу у примусовому порядку.

Рішення допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного вуду Луганської області через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі у 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

НАРОДНІ ЗАСІДАТЕЛІ: