Справа №2-530/2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 травня 2007 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді        Старунського Д.М.

при секретареві -                                Пиль Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом,  в якому просить стягнути з відповідача 1765 грн. боргу за договором позики,  20% річних в сумі 1284 грн. 80 коп.,  51 грн. за сплату судового збору та 200 грн. за надання юридичної допомоги.

Свій позов мотивує тим,  що 25.01.2004 року відповідач позичив у нього 1765 грн.,  залишивши йому розписку,  в якій зобов'язувався до 25.02.2004 року повернути суму боргу. При даній позичці були присутні ОСОБА_3 та ОСОБА_4  Однак,  до даного часу гроші не повернуто. Згідно  ст.  1048 ЦК України "розмір процентів визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України". Виходячи з найнижчої ставки процентів при наданні позики Банками України від 20 до 33% річних,  то ОСОБА_2 за користування його грішми,  після визначеного ним терміну щодо їх повернення,  за 2004 рік має сплатити 353 грн. - проценти від суми 1765 грн. Не повернувши вищевказану суму та не сплативши процентів за 2004 рік за користування уже сумою 2118 грн. ( 1765 + 353 ) належить до сплати проценти в сумі 423 грн. 60 коп. ( 2118 х 20%). Але ОСОБА_2.  і надалі не повертає грошей у 2006 році,  а тому має сплатити 20% від суми 2541 грн.,  що складає 508 грн. 20 коп. Тому просить стягнути з відповідача всього 3300 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги змінила,  просить стягнути з відповідача в його користь 1765 грн. боргу,  51 грн. за сплату судового збору,  7 грн. 50 коп.3а сплату інформаційно-технічного забезпечення,  27 грн. 05 коп. судових витрат та 150 грн. за надання юридичної допомоги.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив,  що 1765 грн.,  позичені ним у позивача 25.01.2004 року,  він віддав ОСОБА_3 25.02.2004 року,  який був присутнім при позичці та написанні ним розписки. Окрім цього,  після написання розписки,  він передав одному зі свідків позички в присутності позивача два золотих ланцюжки загальною вартістю 300 доларів США у вигляді залогу за позичені гроші. Під час передачі золотих виробів жодних документів не складалося,  так як він понадіявся на порядність останніх. Як йому стало відомо пізніше,  ці золоті вироби були передані позивачу. ОСОБА_3,  25.02.2004 року,  взявши від нього гроші в сумі 1765 грн.,  пообіцяв взамін надати йому розписку від позивача про те,  що останній не має до нього матеріальних претензій та поверне йому золоті вироби. При передачі вказаних грошей ОСОБА_3 також ніяких документів не складалося,  оскільки він понадіявся на чесність останнього,  який в свою чергу обманув його та не віддав позивачу гроші. Тому вважає позов безпідставним по відношенню до нього,  оскільки гроші ним були повернуті.

Вислухавши пояснення сторін,  беручи до уваги вищенаведене,  оглянувши матеріали справи,  суд вважає,  що позов слід задоволити з наступних підстав.

Як вбачається з розписки від 25.01.2004 року,  ОСОБА_2. ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  проживаючий в АДРЕСА_1,  зобов'язався до 25.02.2004 року повернути 1765 грн. ОСОБА_1,  проживаючому в АДРЕСА_2,  які позичив у останнього 25.01.2004 року. Дане засвідчили підписами ОСОБА_3 та ОСОБА_4

 2

Згідно  ст.  1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Відповідно до  ст.  1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника,  яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Таким чином,  судом встановлено,  що відповідач ОСОБА_2. ,  представивши розписку,  позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1765 грн.,  відтак зобов'язаний повернути позивачу таку ж суму.

Керуючись  ст.  ст.  10,  57-60,  209,  212-215 ЦПК України,   ст.  ст.  1046,  1047 ЦК України,  -

вирішив:

Позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1765 грн. боргу по договору позики,  51 грн. за сплату судового збору,  7 грн. 50 коп.3а сплату інформаційно-технічного забезпечення,  27 грн. 05 коп. судових витрат та 150 грн. за надання юридичної допомоги.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі через Дрогобицький міськрайонний суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про оскарження з одночасним направленням копії скарги до апеляційного суду Львівської області.