Справа № 1 -59-07
ВИРОК іменем України
23 травня 2007 року Острозький районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді Штогуна С.Г. при секретарі: Божко Т.Ю. за участю прокурора: Ковальчук Л.В. адвоката: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острозі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець села Ворочеве Перечинського району Закарпатської області, українець, громадянин України, із вищою освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює в ПП "ОСОБА_3" м. Острог оператором комп'ютерного набору, житель АДРЕСА_1, раніше не судимий
за ст.289ч. 1 КК України
встановив: Суд визнав доведеним, що підсудній ОСОБА_1, 11 січня 200 року, близько 09 години, ОСОБА_1, перебуваючи на вулиці Лесі Українки в місті Острог Рівненської області, поблизу магазину "Господарські товари", скориставшись відсутністю власника, незаконно заволодів легковим автомобілем марки "ЗАЗ-110307", державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився біля вказаного магазину та на праві власності належить ОСОБА_4, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на суму 14229 грн. 07 копійок.
Свою вину у вчиненні злочину підсудній ОСОБА_1 визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і в судовому засіданні пояснив, що 11 січня 2007 року, о 08 год. 30 хвилин, він разом із дружиною, на автомобілі приїхали в місто Острог та під'їхали до магазину "Колорит", де він залишив свій автомобіль. Після цього вдвох пішли в магазин "Софія". Коли він хотів винести на вулицю таблицю із виносною рекламою, так званий "штендер", яка була закріплена на замку із тросиком, то виявив, що не має ключа від замка. Зрозумівши, що відкрити без ключа цей замок не зможе, вирішив пройтись по господарських магазинах, щоб попросити у когось "болгарку", якою розрізати трос. Після цього пішов до магазину "Господарські товари", який розташований на вулиці Лесі Українки в місті Острог. Коли наближався до вказаного магазину, то побачив, що до нього під'їхав легковий автомобіль марки "ЗАЗ-Славута" зеленого кольору, із номерними знаками серії "РВ". Даний автомобіль зупинився біля магазину, після чого з нього вийшло двоє незнайомих чоловіків - водій та пасажир, які пішли в приміщення магазину. При цьому він помітив, що водій автомобіля дверцята на ключ не закривав. В цей момент, коли він підходив до магазину і проходив повз вищевказаний автомобіль, то помітив, що ключі
знаходились в замку запалювання. Побачивши ключі в замку запалювання він вирішив заволодіти даним автомобілем, щоб в подальшому його розібрати та використати на запасні частини до автомобіля аналогічної марки, яким користувався. Подивившись, що власник з приміщення магазину ще не виходить, він відкрив дверцята даного автомобіля і сів за кермо. Далі, завівши двигун вирішив їхати даним автомобілем до свого гаражу, який розташований в гаражному масиві на вулиці Лісовій в місті Нетішин. Викрадений автомобіль поставив в орендований ним гараж. Після цього пішов в центр міста Нетішин, де зупинив автомобіль-таксі, на якому в подальшому повернувся в місто Острог і далі пішов в магазин "Софія" до своєї дружини. Про факт викрадення вищевказаного автомобіля нікому не розповідав, точніше сказав своїй дружині, що йому пропонують придбати автомобіль марки "ЗАЗ-Славута". Дружина запитала навіщо йому ще один аналогічний автомобіль, який у них вже є, на що він відповів, що придбає автомобіль, щоб використати його на запасні частини. Наступного дня він прийшов до вищевказаного гаражу, де зняв із викраденого автомобіля номерні знаки, який поклав в багажник даного автомобіля. Коли відчинив багажник, то побачив там електричну "болгарку", яку забрав звідти та переклав в багажник свого автомобіля. Приблизно через місяць після вказаних подій він також зняв із сидінь салону викраденого автомобіля чохли синього кольору, які одягнув на сидіння свого автомобіля, де вони в подальшому були вилучені працівниками міліції. Викрадений автомобіль бачили його дружина та тесть, при цьому він їм обом говорив, що даний автомобіль він купив по оголошенню і має намір використати його в подальшому на запасні частини. На початку лютого 2007 року, в денний час, він їхав своїм автомобілем з села Оженин Острозького району, в напрямку міста Острог. По дорозі вирішив підвезти незнайомих йому жінку та чоловіка, які "голосували" на узбіччі дороги. Коли вони їхали в автомобілі, то спілкувались між собою. В ході розмови невідома жінка сказала, що вона проживає в селі Вельбівно і їй відомо про те, що у жителя даного села викрали автомобіль, коли він перебував в місті Острог. Зрозумівши, що йшла мова за викрадений ним раніше автомобіль, він вирішив встановити власника даного автомобіля і в подальшому повернути його за винагороду. Через декілька днів, перебуваючи в місті Острог, він взяв свою картку для таксофона, після чого пішов до таксофона, який розташований на сходах приміщення "Укрпошти", що напроти центральної площі міста, де зателефонував у Вельбівненську сільську раду, на телефон секретаря. На дзвінок відповіла жінка, у якої запитав, в кого саме із жителів села Вельбівно викрали автомобіль марки "ЗАЗ" і при цьому сказав, що має інформацію щодо автомобіля. Ця жінка назвала прізвище власника автомобіль - ОСОБА_4 і дала номер його домашнього телефону. Через декілька днів, перебуваючи в місті Нетішин, з одного із таксофонів він декілька разів телефонував ОСОБА_4, однак на дзвінки ніхто не відповідав. Тоді він вдруге зателефонував із таксофона, що знаходиться в місті Нетішин, у Вельбівненську сільську раду і при цьому говорив з тією є жінкою, що й раніше. Він продиктував їй номер мобільного телефону із початковими цифрами "НОМЕР_2". СІМ-картку із даним номером телефону мобільного оператора "Діджус" він знайшов в 2006 році в центрі місті Острог. Дана СІМ-карта була частково пошкоджена, зокрема у неї був відламаний фрагмент корпусу, однак чіп був цілий і дана СІМ-карта придатна для використання за призначенням. Він продиктував тій жінці номер саме цієї СІМ-картки, а не свій власний абонентський номер "НОМЕР_3", так як побоювався, що його можуть знайти працівники міліції. Він сказав працівнику сільської ради, щоб ОСОБА_4 зв'язався з ним за даним номером. Після цього він періодично вставляв вищевказану СІМ-картку в свій мобільний телефон марки "Нокіа-3410" і перевіряв, чи не надходило повідомлення від ОСОБА_4. Приблизно через два дні він у черговий раз вставив СІМ-картку в телефон і побачив, що на той номер прийшло CMC повідомлення, в якому було написано приблизно наступне: "Це ОСОБА_4, що Ви хотіли". Тоді ж він записав абонентський номер мобільного телефону, з якого надійшло вказане повідомлення. Далі
пішов в гуртожиток АДРЕСА_2, де взяв у продавця мобільних телефонів на ім'я Олександр один із мобільних телефонів, які продавалась в даному магазині, в який вставив вищевказану СІМ-картку і зателефонував ОСОБА_4. Коли той відповів на дзвінок, то він сказав йому, що у нього знаходиться його автомобіль, який він може йому повернути, але тільки в тому разі, якщо той заплатить гроші в еквіваленті 1050 доларів США. ОСОБА_4 на його пропозицію погодився, однак сказав, що на даний час у нього немає такої суми грошей і йому необхідно її зібрати. Він попросив передзвони йому 05 березня 2007 року. 05 березня 2007 року він знову зателефонував ОСОБА_4, скориставшись вищевказаною СІМ-карткою, якому сказав, що той повинен дати гроші не готівкою, а перерахувати на абонентський номер, з якого він йому телефонує, грошові кошти в сумі 5400 гривень, тобто це мало бути принаймні 18 карток поповнення рахунку номіналом по 300 гривень кожна. Він вирішив отримати грошові кошти саме в такій формі, щоб не мати особистого контакту із ОСОБА_4, побоюючись, що його можуть затримати працівники міліції. ОСОБА_4 сказав, що він сумнівається в тому, що він поверне його автомобіль, після перерахування коштів на мобільний телефон, так як цьому немає ніяких гарантій і тоді вони домовились, що він передзвонить йому 08 березня 2007 року. Того дня він ОСОБА_4 не телефонував, так як був зайнятий своїми справами. 09 березня 2007 року, коли він перебував по місцю свого проживання, то до нього приїхали працівники міліції, які запропонували проїхати в Острозький відділ міліції. Перебуваючи у відділ міліції він вирішив зізнатись у вчиненому злочині, про що, добровільно, без будь-якого психологічного та фізичного тиску з боку працівників міліції, написав явку з повинною. В подальшому він показав місце, де зберігався викрадений ним автомобіль, а саме гараж в місті Нетішин. Після цього автомобіль був вилучений працівниками міліції, в присутності запрошених понятих. Також він добровільно видав СІМ-картку та картку для таксофона, за допомогою яких телефонував при вищевказаних обставинах. Крім цього видав електричну болгарку, яку зберігав в багажнику свого автомобіля. Викрадений автомобіль він не розукомплектовував, а лише зняв із сидінь чохли, замінив ліве бокове дзеркало та замінив переднє праве колесо. Натомість він встановив на викрадений автомобіль дзеркало та колесо із диском із свого автомобіля. У вчиненому злочині щиро розкаюється.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні злочину підсуднім, його вина у вчиненні злочину стверджується показами потерпілого та свідків.
Так потерпілий ОСОБА_4 під час досудового слідства пояснив, що в листопаді 2003 року, в автосалоні, який розташований в місті Рівне він придбав легковий автомобіль марки "ЗАЗ-110307" "Славута" зеленого кольору. За вказаний автомобіль заплатив гроші в сумі 17000 гривень. В подальшому, придбаний автомобіль він зареєстрував в Острозькому МРЕВ ВДАІ і отримав на даний автомобіль державний номерний знак НОМЕР_1. 11 січня 2007 року, о 8 годині 50 хвилин, вищевказаним автомобілем він приїхав в місто Острог Рівненської області, а разом із ним також був його знайомий ОСОБА_5. Вони під'їхали до господарського магазину, який розташований навпроти хлібозаводу, так як хотіли придбати мішок цементу. Під'їхавши до магазину він та ОСОБА_5 вийшли з автомобіля, при цьому ключі від автомобіля він залишив в замку запалювання і водійських дверцят також не зачиняв. В приміщенні магазину перебував приблизно до п'яти хвилин. Коли вийшов з магазину на вулицю, то побачив, що його автомобіля, в місці, де він його залишав, вже не було. Після цього він разом із ОСОБА_5 почали шукати автомобіль. Біля меблевого магазину він побачив якогось чоловіка, який сидів в салоні свого автомобіля іноземного виробництва. Яка марка його автомобіля не роздивився. Він запитав цього чоловіка, чи не бачив той, як від господарського магазину від'їжджав автомобіль "ЗАЗ-Славута" зеленого кольору, на що він відповів, що бачив, як біля нього
проїжджав даний автомобіль, який звернув ліворуч і поїхав в напрямку вулиці Мануїльського. Хто сидів за кермом даного автомобіля він не звернув уваги. Далі про даний факт він поставив до відома працівників міліції. 19 лютого 2007 року, коли він перебував по місцю свого проживання, то йому принесли записку від секретаря Вельбівненської сільської ради ОСОБА_6, в якій було написано, щоб він зателефонував на абонентський номер телефону "НОМЕР_2", який був вказаний у записці, до особи, у якої є інформація щодо викраденого у нього автомобіля. Після цього він одразу набрав із свого мобільного телефону (абонентський номер НОМЕР_4) номер, що був вказаний у записці, однак оператор повідомив, що на даний час зв'язку із вказаним абонентом немає. У вечірній час він пішов додому до ОСОБА_6 і запитав її хто саме телефонував з приводу його автомобіля та залишив вказаний вище номер телефону. ОСОБА_6 повідомила, що в сільську раду телефонував невідомий чоловік, який залишив свій номер телефону і просив щоб він написав йому CMC-повідомлення, а в подальшому передзвонив. Про даний факт він поставив до відома працівників Острозького відділу міліції. Наступного дня він відправив на вищевказаний номер повідомлення наступного змісту: "Це ОСОБА_4, що Ви хотіли". Через день після цього на його абонентський номер, із вищевказаного номеру - "НОМЕР_2" зателефонував невідомий чоловік, який спілкувався на російській мові і під час розмови сказав, що він придбав автомобіль "ЗАЗ-Славута" без реєстраційних документів і йому відомо, що цей автомобіль викрали. Після цього чоловік сказав, що може повернути автомобіль, при умові, якщо він заплатить йому гроші в сумі 1050 доларів США. Він відповів, що на даний час у нього немає такої суми грошей і йому потрібен час, щоб зібрати таку суму. Вони домовились, що невідомий зателефонує через декілька днів. Після цього той чоловік дзвонив йому ще раз, однак він відповів, що всієї суми ще не зібрав і вони домовились, що здзвонитись 05 березня 2007 року. Коли 05 березня 2007 року цей чоловік знову подзвонив йому, то сказав, щоб отримати свій автомобіль він повинен поповнити рахунок його мобільного телефону грошовими коштами в сумі 5300 гривень, а саме картками поповнення рахунку номіналом 300 гривень кожна. Він на це відповів, що у нього є сумніви щодо того, що невідомий поверне його автомобіль і взагалі він сумнівається, що його автомобіль є у того чоловіка. Тоді він сказав, що може показати номерний знак автомобіля чи інші речі, які були в ньому. Після цього невідомий чоловік сказав, щоб він сам придумав варіант обміну автомобіля і прислав йому СМС-повідомлення. Більше він із вказаною особою не спілкувався, а 09 березня 2007 року дізнався від працівників міліції, що вони затримали особу, яка телефонувала йому і цей чоловік виявився жителем міста Нетішин. В подальшому він видав працівникам міліції автомобіль. Коли він побачив на майданчику Острозького МРВ автомобіль "ЗАЗ-Славута" зеленого кольору, то встановив, що це саме його автомобіль, який було викрадено при вищевказаних обставинах в місті Острог. Також працівники міліції пред'явили йому чохли для сидінь синього кольору, які він також впізнав за зовнішнім виглядом. Ці чохли були на сидіннях його автомобіля, коли він був викрадений. Дані чохли він купував за 70 гривень. Також йому показували електричну болгарку, яку він також впізнав. Дану болгарку він придбав за 165 гривень і вона знаходилась в багажнику викраденого у нього автомобіля. На даний час він претензій до особи, яка заволоділа його автомобілем немає, так як автомобіль та інше майно повернуто йому в справному стані.
Свідок ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснив, що 11 січня 2007 року, о 8 годині 50 хвилин, він разом із своїм сусідом ОСОБА_4, на легковому автомобілі марки "ЗАЗ-Славута", який належить останньому, приїхали в місто Острог Рівненської області. Перебуваючи на сільськогосподарському ринку він придбав сухого жому, який поклав в багажник автомобіля ОСОБА_4 Далі вони під'їхали вищевказаним автомобілем під'їхали до господарського магазину, який розташований навпроти Острозького хлібозаводу, так як ОСОБА_4 хотів купив мішок цементу. Вони обоє вийшли з
автомобіля, при цьому ОСОБА_4 ключі від автомобіля залишив в замку запалювання. В приміщенні магазину знаходились менше п'яти хвилин, після чого вийшли на вулицю. Вийшовши з магазину виявили, що автомобіля ОСОБА_4 на місці, в якому він його залишав, вже не було. Після цього вони вдвох почали ходити навколо магазину та шукати автомобіль. Далі пішли до ринку, що знаходиться в центрі міста Острог, де побачили працівника міліції, якого попросили повідомити в Острозький відділ міліції про факт викрадення автомобіля, що той одразу і зробив.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що в січні 2007 року їй стало відомо від її сусіда ОСОБА_4, що у нього викрали його власний легковий автомобіль марки "ЗАЗ-Славута" зеленого кольору, коли той перебував ним автомобілем в місті Острог. В першій половині лютого 2007 року, точної дати не пам'ятає, в денний час, коли вона знаходилась на своєму робочому місці, то на її службовий телефон із абонентським номером - НОМЕР_5 зателефонував незнайомий молодий чоловік, який під час розмови вживав як українські, так як російські слова. Під час телефонної розмови невідомий запитав її, чи дійсно проживає в селі Вельбівне Острозького району ОСОБА_4, на що вона відповіла ствердно. Тоді цей чоловік сказав, що у нього є "цікава" інформація щодо викраденого у ОСОБА_4 автомобіля і попросив дати йому номер домашнього телефону вказаної особи. Після цього вона продиктувала невідомому номер телефону ОСОБА_4 і на цьому їхня розмова завершилась. 18 лютого 2007 року, в другій половині дня, на її службовий телефон знову зателефонував вищевказаний молодий чоловік, якого вона впізнала по голосу. Він сказав, що номер ОСОБА_4, який вона йому дала раніше, не відповідає і попросив продиктувати номер мобільного телефону вказаної особи. Вона відповіла, що номеру мобільного телефону ОСОБА_4 не знає і тоді цей чоловік продиктував їй свій номер, який вона записала на аркуші паперу і в подальшому передала його ОСОБА_4 Вона запама'ятала, що номер телефону починався цифрами "НОМЕР_2". Крім цього невідомий чоловік просив переказати ОСОБА_4, щоб той на даний номер не телефонував, а надсилав CMC-повідомлення. Пізніше їй стало відомо від працівників міліції, що вони затримали особу, яка телефонувала в сільську раду при вищевказаних обставинах та викрала належний ОСОБА_4 автомобіль.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що з 2004 року, а саме з моменту одруження, вона проживає разом із своїм чоловіком ОСОБА_1, в місті Нетішин Хмельницької області, в квартирі її батьків. У власності її батька ОСОБА_7 є легковий автомобіль марки "ЗАЗ-Славута", державний номерний знак НОМЕР_6. Крім батька, вказаним автомобілем керували по довіреності вона та її чоловік. Приблизно на початку лютого 2007 року, точної дати не пам'ятає, у вечірній час, вона разом із чоловіком, на вищевказаному автомобілі їхали з міста Острог в місто Нетішин, до місця проживання. По дорозі чоловік сказав, що він придбав собі аналогічний автомобіль, тобто марки "ЗАЗ-Славута", який має намір використати в якості запасних частин до автомобіля її батька. За скільки саме Василь придбав даний автомобіль і в кого саме не говорив. Також чоловік не показував їй реєстраційні документи на придбаний автомобіль. Після цього Василь запропонував поїхати до гаража, де вони зазвичай ставлять свій автомобіль і подивитись на автомобіль, який він придбав. Після цього вони під'їхали до їхнього гаражу, який розташований по вулиці Лісовій в місті Нетішин, в районі хлібозаводу. Коли Василь відкрив ворота гаража, то вона побачила, в приміщенні гаражу стояв легковий автомобіль марки "ЗАЗ-Славута" зеленого кольору, який ззовні був повністю укомплектований. Чи були на автомобілі державні номерні знаки не пам'ятає. В подальшому, про факт придбання вказаного автомобіля чоловік також розповідав її батькові. 09 березня 2007 року, коли вона та її чоловік перебували по місцю
свого проживання, то туди приїхали працівники міліції, які запропонували ОСОБА_1 проїхати з ними у відділ міліції. Через деякий час Василь зателефонував їй на мобільний телефон і попросив приїхати в Острозький відділ міліції. Коли вона прибула у вказаний відділ міліції, то від працівників міліції дізналась, що вищевказаний автомобіль марки "ЗАЗ-Славута" зеленого кольору, який стояв в гаражі, її чоловік викрав в січні 2007 року, коли перебував в місті Острог. В її присутності Василь підтвердив даний факт, тобто те, що він викрав вищевказаний автомобіль. Особисто їй не було відомо про той факт, що автомобіль, який зберігався в їхньому гаражі, її чоловік викрав.
Вина підсудного у вчиненні злочину стверджується також : - протоколом огляду місця події та вилучення від 09.03.2007 року, відповідно до якого, в гаражі НОМЕР_7, що в гаражному масиві по АДРЕСА_3, було виявлено та вилучено автомобіль марки "ЗАЗ-110307", державний номерний знак НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_4, а також інші предмети, а саме 4 чохли для сидінь автомобіля та електричну болгарку, які знаходились в автомобілі марки "ЗАЗ-110307", державний номерний знак НОМЕР_6, яким керував ОСОБА_1
/ а.с. 20 /
-ілюстративною таблицею до протоколу огляду та вилучення від 09 березня 2007 року;
/а.с. 21-27 /
-протоколом добровільної видачі та огляду предметів від 09 березня 2007 року,
відповідно до якого ОСОБА_1 видав працівникам міліції предмети, серед яких були
мобільний телефон марки "Нокіа-3410", СІМ-карта оператора мобільного зв'язку "Діджус",
таксофонна картка "Укртелеком", якими він користувався при здійсненні телефонних
дзвінків потерпілому ОСОБА_4 / а.с. 43 /
-протоколом огляду предметів, а саме чотирьох чохлів для сидінь легкового
автомобіля та електричної болгарки марки "DWT" від 16 березня 2007 року, які було
вилучено 09 березня 2007 року, під час проведення огляду автомобіля марки "ЗАЗ-110307",
державний номерний знак НОМЕР_6. / а.с. 40 /
-збережною розпискою від 22 березня 2007 року
/ а.с. 42 /
-квитанцією № 392 від 22 березня 2007 року
/ а.с. 46 /
-висновком автотоварознавчої експертизи № 15 від 17 березня 2007 року, відповідно
до якого середня ринкова вартість автомобіля марки "ЗАЗ-110307", державний номерний
знак НОМЕР_1, 2003 року випуску, об'ємом двигуна 1197 см.куб., станом на 11 січня 2007
року складала 14229,07 грн. / а.с. 35-37 /
Таким чином в судовому засідані знайшло своє ствердження пред'явлене підсудному обвинувачення за ст.289 ч.1 КК України, так як він незаконно заволодів транспортним засобом.
Обираючи міру покарання суд враховує ступінь і характер суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного, який щиро розкаявся у вчиненому, раніше не вчиняв злочинів, молодий за віком, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, тому його перевиховання на думку суду можливе без ізоляції від суспільства і при призначенні покарання до нього слід застосувати ст.69 КК України
Керуючись ст.ст.323;324 КПК України суд
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст.289 ч. 1 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України - штраф в розмірі 2040 грн.
Речові докази по справі - автомобіль "ЗАЗ-110307", д/н НОМЕР_1, чотири чохли для сидінь легкового автомобіля, електричну болгарку марки "DWT" - повернути потерпілому ОСОБА_4;
- мобільний телефон марки "Alcatel BG3", ІМЕІ НОМЕР_8, СІМ-картку
оператора мобільного зв'язку "Київстар" НОМЕР_9,НОМЕР_11, СІМ-картку
оператора мобільного зв'язку "Київстар" НОМЕР_10,НОМЕР_12,НОМЕР_13, СІМ-картку
оператора мобільного зв'язку "DJUICE" НОМЕР_10,НОМЕР_14 - повернути
засудженому ОСОБА_1 ;
- мобільний телефон марки "Nokia-3410", ІМЕІ НОМЕР_15, СІМ-картку оператора
мобільного зв'язку "DJUICE" із механічними пошкодженнями корпусу, таксофонну картку
підприємства "Укртелеком" номіналом 9 грн. серійний номер НОМЕР_16 - повернути
засудженому ОСОБА_1.
Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд залишити без змін до вступу вироку в закону силу.
Даний вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області на протязі 15 діб з моменту проголошення.