Справа № 22ас-182/2007 р.                                                Головуючий у першій

інстанції Бурчуладзе І.В.

Категорія  22                                                                        Доповідач у апеляційній

інстанції  Володіна Л.В.

У X В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 травня 2007 року колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя  в складі:

головуючого        - Сімоненко В.М.

суддів                                       - Володіної Л.В., Алєєвої Н.Г.

при секретарі      - Баран М.Л.

за участю                                - позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 23 листопада 2006 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про признання неправомірними дій по перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військового комісаріату АР Крим про відмову у виплаті йому заборгованості по пенсії, про признання неправомірними дій по перерахунку пенсії.

Вимоги мотивовані тим, що після звільнення з військової служби у 1983 p., позивачу була призначена пенсія, розмір якої на 22.03.2006 року становив 2094,50 грн. Військовим комісаріатом АР Крим йому було неправомірно відмовлено в перерахунку зазначеної пенсії з урахуванням премії в розмірі 33,3%, введеної з 01 квітня 2001 року, 100% надбавки, введеної з 1 липня 2002 року Указом президента України № 173 від 23 лютого 2002 року, надбавки за безперервну службу в розмірі до 90%, введеної Указом Президента України № 389 за 2003 p., оскільки перерахунок пенсії військовим пенсіонерам повинен проводитися при кожному наступному підвищенні грошового забезпечення відповідних категорій військослужбовців.

Постановою місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 23 листопада 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову по суті його позовних вимог, мотивуючи тим, що вимоги суду суперечать діючому законодавству.

2

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалюючи постанову, суд виходив з того, що розрахунок пенсії позивачу відповідачем за минулий період до 01.01.2005 р. проведений у відповідності до вимог закону. Премії та надбавки, які запровадженні після звільнення позивача з військової служби, не можуть прийматися до розрахунку та перерахунку його пенсії.

З такими висновками суду погоджується судова колегія.

Відповідно до ст.2 Прикінцевих положень Закону № 17 69-IV від 15.06.2004 р. "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" особи, якім раніш призначена пенсія, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військослужбовців..." мають право на перерахунок пенсій та виплату 50% перерахованої пенсії з 01 січня 2005 року, 100% перерахованої пенсій з 01 січня 2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вийшов на пенсії в 1983 році, згідно із зазначеними вище вимогами закону, право на перерахунок пенсії у позивача виникло з 01.01.2005 року і тоді ж відповідачем був проведений перерахунок призначеної позивачу пенсії.

Суд правильно оцінив викладене і те, що відповідачем не допущено порушень пенсійних прав позивача, обґрунтовано відмовив в позові про проведення перерахунку пенсії до січня 2005 року.

Доводи скарги висновків суду не спростовують, постанова ухвалена у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування постанови суду судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195-206 КАС України, судова колегія,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, постанову місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 23 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскарження у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця із дня набрання законної сили.