Справа № 22 - ц - 196 /2008р.                    Головуючий у 1 інст. -Лихошерст В.В.                                                                   Доповідач - Мельниченко Ю.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16 січня 2008 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

                        Головуючого - судді Мамонової О.Є.,                       

                       Суддів - Мельниченко Ю.В., Смаглюк Р.І.

                        При секретарі - Пільгуй Н.В.

                        З участю: позивача - ОСОБА_1.,представника позивача - ОСОБА_3, представник відповідача - ОСОБА_4

                        Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку землекористування , -

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі ОСОБА_2  ставиться питання про скасування  рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 12 листопада  2007 року.

Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2007 року позов ОСОБА_1. задоволено, визнано порядок користування земельними ділянками ОСОБА_1. АДРЕСА_1, та ОСОБА_2 АДРЕСА_2, встановивши межу згідно червоної лінії кадастрового плану, що є додатком до висновку судової будівельно-технічної експертизи №Є-160 від 5 жовтня 2007 року, виконаної Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою, перенісши існуючу межу на 3,49 м в бік земельної ділянки ОСОБА_2. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 судові витрати за проведення обмірів земельних ділянок в сумі 322 грн. 80 коп., судової будівельно-технічної експертизи в сумі 380 грн. та в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу 290 грн., а всього 922 грн. 80 коп..

В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує на те, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд прийшов до невірного висновку про те, що земельна ділянка позивача фактично має площу 0,713 га, а позивач має право на користування земельною ділянкою площею 0,20 га, зазначаючи, що ОСОБА_1 рішенням правління колгоспу ім.Щорса від 29.04.87 р. виділено в користування земельну ділянку площею 0,07 га, а рішенням від 02.03.89 р. - земельну ділянку площею 0,08 га, хоча в матеріалах справи останнє рішення відсутнє, тому не можна стверджувати про виділення вказаної земельної ділянки позивачу, отже судом неповно з”ясовані обставини, що мають значення для справи. Крім того, суд посилається на рішення 1 сесії 5 скликання Староборовицької сільської ради від 21.04.2006 р., про надання позивачу вилучених в апелянта 0,05 га , однак згідно даного рішення позивачу був даний дозвіл на складання проекту по передачі та наданню у власність земельної ділянки, документи, що підтверджують право власності позивача на земельну ділянку, як це передбачено ст.125 ЗК України, відсутні. На думку апелянта, рішення суду ґрунтується на сумнівних доказах, а саме висновку судової будівельно-технічної експертизи, в якому є суттєві розбіжності, який є неправильним, вважає, що межі його та позивача земельних ділянок не порушені. Також позивачем пропущено 3-х річний строк позовної давності для звернення до суду, а суд не повинен був розглядати позов про встановлення меж земельних ділянок, оскільки відповідно до ст.ст.184-185 ЗК України дане питання відноситься до компетенції інших органів.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1, який є користувачем присадибної земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 і ОСОБА_2, яка є користувачем присадибної земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 виник спір з приводу суміжного землекористування, суть якого полягає в тому, що сторони не можуть дійти згоди щодо встановлення меж земельних ділянок.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до проведення розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З вищенаведеного слідує, що при розгляді даної справи до участі в справі повинна бути залучена відповідна рада, на теріторії якої знаходяться земельні ділянки, що перебувають у користуванні сторін.

Відповідно до п.4 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Крім того вирішуючи даний спір суду необхідно звернути увагу, що відповідно до діючого земельного законодавства встановлення меж земельних ділянок віднесено до компетенції землевпорядних організацій, суди ж розглядають спори з приводу суміжного землекористування, в тому числі позови про усунення порушень меж земельних ділянок, встановлених на місцевості зазначеними організаціями.

                 Керуючись ст. 307, п.4 ст.311, 313, 314,  316, 317, 319 ЦПК України,   апеляційний суд

У Х В А Л И В :

                 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

                 Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2007 року - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду

                 Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців, з дня її проголошення.

                Головуючий:                                              Судді: