Справа № 11-3/2008 р. головуючий в 1-й інстанції
Категорія ст. 296 ч. 2 КК Чурупченко М.І.
Доповідач Демченко О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
16 січня 2008 р.
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого - судді Демченка О.В.
суддів: Антипець В.М., Зенченко Т.С.,
при секретарі Терешко В.В.,
з участю прокурора Щербака О.В.,
захисників: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями: прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, потерпілого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 4 червня 2007 року,-
в с т а н о в и в :
зазначеним вироком суду ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українець, громадянин України, уродженець м. Корюківка Чернігівської області, з базовою вищою освітою, не одружений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1, військовозобов'язаний, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
засуджений: за ст. 296 ч. 4 КК України до трьох років позбавлення волі; за ст. 122 ч. 1 КК України до одного року позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 КК України остаточне покарання призначене у три роки і шість місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України він звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком на три роки. Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки, передбачені цією нормою закону.
За ст. 338 ч. 1 КК України ОСОБА_1 виправданий.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, українець, громадянин України, уродженець міста Корюківка Чернігівської області, з базовою середньою освітою, приватний підприємець, не одружений, невійськовозобов'язаний, раніше не судивий, житель АДРЕСА_2,
Засуджений: за ч. 2 ст. 296 КК України до 3-х років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України він звільнений від покарання з іспитовим строком на 2 роки. Відповідно до ст. 76 КК України на нього покладені обов'язки, передбачені цією нормою закону.
З засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_3 солідарно 249 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 4000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 1000 грн. судових витрат.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані судом винними і засуджені за те, що 28 червня 2006 року близько 6 години ранку на центральній площі м. Корюківка ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_1, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась в безпідставному приставанні до неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та їхньому побитті. В результаті хуліганських дій обох засуджених, потерпілому ОСОБА_3 було заподіяно середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження, а потерпілим ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - легкі тілесні ушкодження та потерпілому ОСОБА_4 заподіяно фізичний біль.
Під час хуліганських дій ОСОБА_1 застосував дерев'яну палицю, заздалегідь приготовлену ним для заподіяння тілесних ушкоджень, якою наніс удар по руці ОСОБА_3, заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Крім того, ОСОБА_1 обвинувачувався органами досудового слідства в тому, що під час хуліганських дій він публічно зірвав Державний прапор України, древко від якого використав для скоєння хуліганських дій, тобто здійснив публічну наругу над державним прапором України. ці його дії органами досудового слідства кваліфіковані по ст. 338 ч. 1 КК України.
За даним пунктом обвинувачення ОСОБА_1 судом виправданий у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього злочину.
На даний вирок подані апеляції:
- Прокурором Корюківського району, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції. В апеляції не спростовується правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 та 296 ч. 4 КК України. Одночасно ставиться питання про скасування вироку суду в частині виправдання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 338 КК України, постановлення в цій частині обвинувального вироку та призначення ОСОБА_1 за сукупністю злочинів покарання без застосування ст. 75 КК України. Апеляція мотивована тим, що у справі є всі докази скоєнняОСОБА_1 злочину - наруги над державним прапором України. З урахуванням всіх обставин справи - даних про особу ОСОБА_1, його поведінки під час розгляду справи, негативних характеристик засудженого, скоєння ним злочину в стані алкогольного сп'яніння, думки потерпілих щодо призначення покарання, застосування ст. 75 КК України є незаконним.
- Потерпілим ОСОБА_3 в якій він ставить питання про призначення ОСОБА_1 покарання, без застосування ст. 75 КК України. Апеляція мотивована тим, що суд, на думку потерпілого, не врахував тяжкості скоєнихОСОБА_1 злочинів, його поведінки в судовому засіданні, великої кількості потерпілих, скоєння ним злочину в стані алкогольного сп'яніння, не відшкодування заподіяної потерпілим шкоди.
ОСОБА_5, захисником засудженого ОСОБА_1, в якій вона ставить питання про скасування вироку і закриття провадження у справі на підставі п. 2 ст. 6 КПК України у зв'язку з однобічністю розгляду справи в суді.
Автор апеляції вважає, що усі докази обвинувачення були сфальсифіковані органами досудового слідства, яке було упередженим і займало однобічну позицію. На думку автора апеляції, саме засуджені піддались нападу з боку потерпілих та були побиті ними, а висновки судово-медичних експертиз є незаконними, оскільки медичними документами ці тілесні ушкодження не підтверджуються.
Учасниками процесу не подано апеляцій стосовно засудженого ОСОБА_2
Судом було призначено і проведено по даній справі часткове судове слідство, в ході якого було допитано обох засуджених, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, досліджено матеріали кримінальної справи.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 не визнав себе винним по пред'явленому йому звинуваченню, заперечував проти апеляції прокурора і потерпілого ОСОБА_3, підтримав апеляцію свого захисника. Суду пояснив, що 28 червня 2006 року вранці знаходився на центральній площі м. Корюківка, куди на автомобілях приїхало кілька випускників шкіл, оскільки в м. Корюківці проходили випускні вечори. З боку цих випускників ОСОБА_1піддався безпричинному нападу і змушений був відбиватись від них. Впавши на розставлені на тротуарі дерев'яні прапорці, він зламав один з них і взявши його древко, відбивався ним, а потім змушений був тікати додому. Заперечуючи проти апеляцій прокурора й потерпілого ОСОБА_3, засуджений наполягав, що ніякої наруги над державним прапором України він не скоював, його не зривав, а древко від прапорця, поставленого на тротуарі як прикраса, у нього в руках опинилось випадково.
Засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що дійсно вчинив хуліганські дії відносно деяких випускників шкіл, при цьому заперечував хуліганські дії ОСОБА_1 відносно потерпілих та наругу його над Державним прапором України.
З його показань на досудовому слідстві, досліджених судом, вбачається. що ОСОБА_2 вказував на активні хуліганські дії ОСОБА_1 28 червня 2006 року, в яких він також брав участь. (т.1 а.с. 87).
Потерпілий ОСОБА_3 в засіданні апеляційного суду показав, що 28 червня 2006 року він, будучи випускником школи, перебував на випускному вечорі. Прибувши разом з іншими випускниками школи на центральну площу м. Корюківки., він піддався хуліганським діям з боку ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які удвох побили його безпричинно руками й ногами по різних частинах тіла. Крім того, ОСОБА_1вдарив потерпілого дерев'яною палицею по руці, заподіявши перелом її, з приводу якого потерпілий амбулаторно лікувався.
Потерпілий ОСОБА_4 показав суду, що також як випускник школи, 28 червня 2006 року перебував на центральній площі м. Корюківка і бачив, як ОСОБА_2 безпричинно бив ОСОБА_3 бачив ОСОБА_1, в руках у якого був прапор з дерев'яним древком.
З досліджених судом першої й апеляційної інстанції показань потерпілих ОСОБА_7. (т.1 а.с. 71-73, 130-135), ОСОБА_8(т.1 а.с. 75-76, 136), ОСОБА_9(т.1 а.с. 78-79) вбачається, що усі вони теж, будучи випускниками шкіл, 28 червня 2006 року вранці знаходились на центральній площі м. Корюківка. На них та потерпілих ОСОБА_3 ОСОБА_4 безпричинно напав ОСОБА_2, наносячи їм удари кулаками. Вони підтвердили участь в цих хуліганських діях ОСОБА_1 і наявність у нього в руках прапора з дерев'яним древком, яким той наносив удари потерпілим.
Такі ж показання щодо участі в хуліганських діях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дали в суді першої інстанції свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_3 (т.1 а.с. 63-64, 208, 60-61, 207). З них випливає, що обидва засуджені безпідставно напали на гурт випускників і побили останніх. Про активні хуліганські дії ОСОБА_1 свідчила і свідок ОСОБА_11, чиї показання досліджені апеляційним судом (т.1 а.с. 65, 201).
З висновку судово-медичної експертизи №224 від 11 липня 2006 року, у потерпілого ОСОБА_3 встановлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої кисті, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості. Зафіксовані також три садна спини, правого та лівого ліктьових суглобів, травматичний відлом коронки 11 зуба, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вони могли утворитись 28 червня 2006 р. від ударів руками, ногами, іншими предметами. Отримання перелому кисті малоймовірно при падінні потерпілого з висоти власного зросту. (т.1 а.с. 34-35).
З висновків судово-медичної експертизи № 28 від 11 липня 2006 року, у потерпілого ОСОБА_8 зафіксовано садна в ділянці правої кисті та лівого передпліччя, які утворились від дії тупих предметів 28 червня 2006 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Малоймовірно їх отримання при падінні з висоти власного зросту. (т.1 а.с. 49).
З висновків судово-медичної експертизи № 227 від 11 липня 2006 року, у потерпілого ОСОБА_9 зафіксовано тілесні ушкодження у вигляді лівої кисті, поперекової ділянки хребта, забою м'яких тканин лівої половини шиї. Ці тілесні ушкодження могли утворитись 28 червня 2006 р. від дії тупих предметів і відносяться до категорії легких. Вони могли бути утворені від ударів кулаками, ногами. малоймовірно їх утворення від падіння з висоти власного зросту. (т.1 а.с. 57).
Висновок судово-медичної експертиз № 226 від 11 липня 2006 року показує, що у потерпілого ОСОБА_7. мали місце тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин зовнішнього носу, які могли утворитись від дії тупих предметів 28 червня 2006 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Малоймовірно їх отримання від падіння з висоти власного зросту (т.1 а.с.42).
Усі ці висновки судово-медичних експертиз об'єктивно співпадають з показаннями потерпілих щодо механізму й локалізації заподіяння ним тілесних ушкоджень, вони співпадають з іншими доказами. Експертизи проведені в експертній установі експертом, який має відповідну фахову підготовку.
Експерт, який робив експертні висновки, був допитаний в суді першої інстанції і дав показання щодо процедури проведення ним експертиз, дослідження доказів. Підстав не довіряти висновкам цих експертиз апеляційний суд не має і вважає, що їх висновки цілком підставно покладені в обґрунтування вироку.
Постановляючи вирок, місцевий суд цілком правильно вказав, що усі потерпілі по справі отримали тілесні ушкодження, тоді як їх не отримали підсудні і це свідчить про активні хуліганські дії з їхньої сторони.
Таким чином, усі наведені вище докази повністю і детально між собою узгоджуючись, викривають ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах - хуліганстві та умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Місцевим та апеляційним судом встановлено, що потерпілі й засуджені не мали раніше між собою неприязних стосунків, тому безпричинне заподіяння потерпілим засудженими тілесних ушкоджень правильно кваліфіковані як хуліганство. Позиція ОСОБА_1 про те, що він сам піддався нападу з боку гурту випускників школи, суперечить наявним доказам. Показання свідка ОСОБА_12 в цій частині, який до того ж товаришує зОСОБА_1, також суперечать доказам справи і відхиляються апеляційним судом як недостовірні.
Щодо виправдання ОСОБА_1 місцевим судом за ч. 1 ст. 338 КК України, то таке рішення місцевого суду є законним і обґрунтованим.
Під час досудового слідства не було встановлено місця, з якого ніби-то було зірвано Державний прапор України, не знайдено самого прапора, який встановлюється на будівлях державних установ. Як показали допитані по справі особи, центральна площа в м. Корюківці була прикрашена встановленими на ній різнокольоровими прапорцями, древком від якого могли бути нанесені удариОСОБА_1 Покази свідків щодо кольору прапора, який був в руках ОСОБА_1, не можуть бути взяті до уваги як доказ обвинувачення, оскільки усі вони спостерігали події в стані збудженості, нетривалий час. Тому достовірних доказів обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 338 ч. 1 КК України немає і він виправданий за цією статтею обвинувачення правильно.
В ході розгляду справи апеляційним судом потерпілий ОСОБА_3 і прокурор відмовились підтримувати свої апеляції. Тому апеляційний суд не має процесуальних підстав для постановлення свого вироку і призначення засудженому більш суворого покарання та збільшення стягнення за цивільним позовом потерпілого.
Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку. що місцевий суд неправильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 296 КК України.
Так, у відповідності до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 2 грудня 2006 року „Про судову практику у справах про хуліганство” спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими -предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети. Застосування або спроба застосування предметів, підібраних на місці злочину, які не були спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень, не дає підстав для кваліфікації дій винного за ч. 4 ст. 296 КК України.
У справі відсутні достовірні докази того, що предмет хуліганських дій - древко від прапора, був спеціально пристосованийОСОБА_1 для скоєння злочину. Показання свідків в цій частині свідчать, що він, цей прапор, міг бути підібраним засудженим на місці хуліганства. Тому дії ОСОБА_1 підлягають перекваліфікації з ч. 4 на ч. 2 ст. 296 КК України.
Обговорюючи питання про покарання, яке повинно бути призначено ОСОБА_1, апеляційний суд виходить з того, що з перекваліфікацією скоєного засудженим злочину на більш м'яку частину статті КК, позитивних характеристик засудженого, призначене йому місцевим судом покарання повинно бути пом'якшене.
Наявні у справі докази свідчать, що більш активним в скоєнні хуліганства був ОСОБА_2 Тому покарання ОСОБА_1 за ст. 296 КК має бути меншим, ніж ОСОБА_2
На підставі викладеного, керуючись ст. 366, 374, 377, 379 КПК України, апеляційний суд,-
у х в а л и в :
Апеляції : прокурора Корюківського району, який брав участь в розгляді справи у суді першої інстанції та потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 4 червня 2007 року щодо ОСОБА_1змінити. Перекваліфікувати його дії з частини 4 на частину 2 ст. 296 КК України та вважати його засудженим за цією нормою закону до покарання у виді (двох) років і шести місяців позбавлення волі.
За ст. 122 ч. 1 КК України вважати його засудженим до покарання, призначеного судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 70 К України за сукупністю злочинів вважати його засудженим до двох років і шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити його від покарання з випробуванням строком на три роки та зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально- виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_1 скасувати і звільнити його з-під варти в залі суду.
В іншій частині цей же вирок залишити без змін.
Судді:
Т.С. Зенченко О.В. Демченко В.М. Антипець