АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-315/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.1 Штих К.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Магда Л. Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМагди Л.Ф.
суддівБабенка В.М., Пальонного В.С.
при секретаріТокман Ю.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу УПФ України в м. Каневі на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 грудня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про визнання дій по недоплаті підвищення до пенсії «дітям війни» неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок в порядку ч. 1 п. 3 ст. 18 КАСУ, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 4 грудня 2009 р. звернулися до суду з позовами до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про визнання дій по недоплаті підвищення до пенсії «дітям війни» неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок в порядку ч. 1 п. 3 ст. 18 КАСУ. В позовній заяві вказували, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" мають статус дітей війни.
Згідно ст. 6 цього Закону вони мають право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їм, як дітям війни, протягом 2006 - 2007 років не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 року нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.
Тому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їм щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 3 891,90 грн.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду від 8 грудня 2009 року справи за вищевказаними адміністративними позовами об’єднано в одне провадження для спільного розгляду та вирішення.
Постановою Канівського міськрайонного суду від 21 грудня 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі щодо невиплати позивачам щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі здійснити щомісячну виплату ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2007 року, починаючи з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та за 2008 рік, починаючи з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. включно з урахуванням раніше отриманих виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, УПФ України в м. Каневі подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування постанови і прийняття нової, якою відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримують пенсію за віком та відносяться до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007, у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2007 рік - з 09.07.2007 до 31.12.2007, за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачі пропустили річний строк звернення до суду, тому суд безпідставно задовольнив їх вимоги про проведення перерахунку пенсії за 2007 р. не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, за правилами якого суд розглядав справу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник УПФ України в м. Каневі в судовому засіданні та у запереченні на позов не заявляв і не наполягав на застосуванні відносно вимог позивачів річного строку звернення до суду та наслідків пропущення цього строку, встановлених ст. ст. 99, 100 КАСУ.
Тому суд обгрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позивачів та зобов'язання відповідача нарахувати їм недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня по 31 грудня 2007 р., та з 22 травня по 31 грудня 2008 р.
Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу УПФ України в м. Каневі залишити без задоволення, постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 грудня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про визнання дій по недоплаті підвищення до пенсії «дітям війни» неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок в порядку ч. 1 п. 3 ст. 18 КАСУ залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :