АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-320/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10. 3.1 Штих К.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пальонний В. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБабенка В.М.
суддівПальонного В.С., Нерушак Л.В.
при секретаріЛелеці С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 8 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до управління Пенсійного фонду України у Канівському районі Черкаської області про визнання протиправною відмови у виплаті надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії з врахуванням зазначеної надбавки,-
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2009 р. позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Канівському районі Черкаської області про визнання протиправною відмови у виплаті надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії з врахуванням зазначеної надбавки.
В обґрунтування заявлених вимог вказували, що мають статус дитини війни відповідно до Закону України № 2195-IV від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст. 6 вказаного закону їм, як дітям війни, з 01.01.2006 р. має виплачуватися соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Позивачі вказували, що їм безпідставно у період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. не було виплачено вказану щомісячну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на суму 3891 грн. 90 коп.
В зв’язку з зазначеними обставинами позивачі просили суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови їм у виплаті зазначеної щомісячної соціальної допомоги та зобов’язати відповідача забезпечити її нарахування і виплату за 2006-2008 рр.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 8 грудня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області щодо нездійснення нарахування та виплати позивачам підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV в редакції до внесення змін Законом України № 107-VI від 28.12.2007 р. за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачів з врахуванням її підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком станом на відповідний період відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV в редакції до внесення змін Законом України № 107-VI від 28.12.2007 р., з врахуванням вже виплачених їм сум щомісячної соціальної державної допомоги, та забезпечити її виплату у вказаному розмірі за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі начальник управління Пенсійного фонду України в Канівському районі просить постанову суду, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права, скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова суду повинна бути скасована в частині задоволення позовних вимог за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 17 листопада 2008 року з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності його бездіяльності, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачам підвищення до пенсії за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Однак повністю погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки суд не врахував положення ч.2 ст.99 КАС України в редакції, яка була чинною на час ухвалення постанови, якими для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлювався річний строк, який обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про їх порушення, що передбачало можливість задоволення позовних вимог в межах річного строку до дня звернення позивачів до суду з адміністративним позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом 18 листопада 2009 року, при цьому просили суд поновити їх порушене право за період 2006 – 2008рр.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі отримують пенсію за віком та відносяться до категорії громадян, яким встановлено статус дітей війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004 р. ) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Враховуючи зазначене, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачами конституційної гарантії та права на отримання щомісячної соціальної допомоги у відповідності з Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Доводи апеляційної скарги про те, що порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», визначається Кабінетом Міністрів України є безпідставними, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачеві відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст. 6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007 р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію з 22 травня 2008р.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону № 2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Проте, всебічно і повно проаналізувавши Закони та інші нормативні акти, які регулюють правовідносини сторін і правильно визначивши періоди часу дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року , суд безпідставно задовольнив позовні вимоги поза межами строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, в редакції до внесення змін Законом України № 2453-У1 ( 2453-17 ) від 07.07.2010 року, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, що є підставою для скасування постанови суду в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 198, 202, 205 КАС України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Канівському районі задовольнити частково.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 8 грудня 2009 року скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 17 листопада 2008 року.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до управління Пенсійного фонду України у Канівському районі Черкаської області про визнання протиправною відмови у виплаті надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії з врахуванням зазначеної надбавки у відповідності з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 17 листопада 2008 року відмовити.
В іншій частині постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 8 грудня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :