АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-560/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : скарга на ухвалу Позарецька С.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Магда Л. Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМагди Л.Ф.
суддівТрюхана Г.М., Міщенка С.В.
при секретаріЛисаченка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 січня 2011 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вивчивши матеріали справи, -
в с т а н о в и л а :
Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 січня 2011 р. задоволено заяву ВАТ КБ «Надра» про забезпечення позову. Тимчасово обмежено у виїзді з України без вилучення закордонного паспорта або іншого документа відповідачів:
- ОСОБА_11, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НС № НОМЕР_5, що виданий Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області 12.09.2000 p., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1;
- ОСОБА_8, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НС № НОМЕР_6, що виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 25.04.1996 p., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2;
- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії НС № НОМЕР_7, що виданий Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області 12.11.1998 p., ідентифікаційний номер НОМЕР_3 що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3;
- ОСОБА_10, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_7, паспорт серії НЕ № НОМЕР_8, що виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 30.11.2001 p., ідентифікаційний номер НОМЕР_4, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить про її скасування посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги представника банку, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду повинна бути скасована з постановленням нової ухвали виходячи з наступного.
Задовольняючи заяву банку про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження відповідачів – боржника та трьох поручителей, у виїзді за межі України, суд мотивував свою ухвалу тим, що громадянинові України, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» та Постанови КМ України від 31 березня 1995 р. «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення», може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта/проїзного документа, або якщо громадянин вже має паспорт, йому може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон за кордон у випадках, передбачених ч. ч. 1-9 ст. 6 Вказаного Закону, зокрема у разі, коли діють договірні чи інші невиконані зобов’язання – до виконання зобов’язань, або щодо нього подано цивільний позов до суду – до закінчення провадження у справі.
Проте з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може.
Зазначеним вище Законом регулюється порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначаються випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлюється порядок розв’язання спорів у цій сфері.
У справі, що розглядається, банк подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом встановлення обмеження відповідачів у праві на виїзд за кордон у разі, якщо у них в майбутньому виникне таке бажання.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 152 ЦПК позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п. п. 2, 3 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Судам слід ураховувати, що у справах окремих категорій позови можна забезпечувати за допомогою спеціальних заходів, які регулюються нормами відповідних законів (наприклад, ст. 53 Закону України від 23 грудня 1993 р. N 3792-XII в редакції Закону від 11 липня 2001 р. N 2627-III, з наступними змінами) "Про авторське право і суміжні права".
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. На підставі цього пункту з метою забезпечити виконання судового рішення в майбутньому можна накласти арешт також на випущені у будь-якій формі акції, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, оскільки такий арешт не зупиняє та не обмежує інші права учасників товариства, у тому числі право на участь в управлінні останнім, на одержання інформації про його діяльність і дивідендів.
Отже, ні Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», ні цивільно-процесуальним законодавством не передбачено встановлення обмеження особи у виїзді за межі України на підставі ухвали суду.
Крім того, ч. 1 ст. 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
З матеріалів справи та пояснень сторін також вбачається, що повернення кредиту банку забезпечено договором іпотеки від 27 червня 2007 р., за яким боржник за кредитним договором ОСОБА_6 передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення в м. Черкаси, загальною площею 851,6 кв.м.
Слід також врахувати, що під час розгляду справи в апеляційному суді представником апелянта була надана копія ухвали суду першої інстанції від 16 лютого 2011 р. по даній справі, згідно з якою провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_6 про стягнення боргу закрито, а позивачу роз’яснено його право на звернення з таким позовом до господарського суду.
Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України розглядаючи скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду повинна бути скасована з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви ВАТ КБ "Надра" про забезпечення позову шляхом обмеження відповідачів у виїзді за межі України.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задовольнити, ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 січня 2011 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати.
В задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" про забезпечення позову шляхом тимчасово обмеження у виїзді з України ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :