АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-477/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.1 Демчик Р.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Магда Л. Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМагди Л.Ф.
суддівСіренка Ю.В., Бабенка В.М.
при секретаріМагда А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги як дитині війни, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 28 травня 2010 р. звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги як дитині війни. В позовній заяві вказувала, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона має статус дитини війни.
Згідно ст. 6 цього Закону вона має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як дитині війни, протягом 2007 року не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 – 2009 років нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.
Тому ОСОБА_6 просила суд стягнути з відповідача на її користь недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни з 1 червня 2007 р. по 31 травня 2010 р. в сумі 5 475,30 грн.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 29 червня 2010 р. замінено первісного відповідача по справі - Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області, належним відповідачем - Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Черкаської області.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2010 року позов задоволено частково. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_6 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік та з 1 січня по 31 травня 2010 року в сумі 3 426,82 грн. з урахуванням раніше отриманих сум.
Стягнуто з Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_6 171 грн. судових витрат.
Не погоджуючись з постановою суду, Головне Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення та прийняття нового, яким відмовити позичу в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007, у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2007 рік - з 09.07.2007 до 31.12.2007, за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" КМ України надано право у 2009 р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Не встановлено будь-яких обмежень щодо застосування зазначеного вище Закону і Законом "Про бюджет на 2010 р.".
Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Представник Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в судовому засіданні та у запереченні на позов не заявляв про застосування відносно вимог позивачки строку позовної давності та наслідків пропущення цього строку.
Тому суд, розглядаючи справу в порядку цивільного судочинства, який діяв на час ухвалення рішення, обгрунтовано прийшов до висновку про задоволення вимог позивачки та стягнення з відповідача на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня по 31 липня 2010 рік.
Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги як дитині війни залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :