АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-226/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Костенко А.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Магда Л. Ф.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМагди Л.Ф.
суддівТрюхана Г.М., Міщенка С.В.
при секретаріТокман Ю.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу УПФ України в Маньківському районі на постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 25 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в 12 та 14 травня 2009 р. звернулися до суду з позовами до Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Ухвалою Маньківського районного суду від 2 червня 2009 р. об’єднано в одне провадження справи за позовами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
В позовних заявах вказували, що вони відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають статус дітей війни.
Згідно ст. 6 цього Закону вони мають право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їм, як дітям війни, протягом 2006 - 2007 років не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 року нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.
Тому позивачі просили суд задовольнити їх вимоги, відновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їм щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 3 891,90 грн.
В запереченні Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі просило в задоволенні позову відмовити та застосувати до заявлених вимог річний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України.
Постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 25 червня 2009 року позови задоволено частково. Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі щодо виплати позивачам щомісячної державної соціальної допомоги, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком – протиправною.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі нарахувати ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 9 липня 2007р. по 2008 рік, а за 2008 рік в розмірі 20 % мінімальної пенсії за віком, згідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, УПФ України в Маньківському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування постанови і закриття провадження по справі посилаючись на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова суду повинна бути змінена виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі отримують пенсію за віком та відносяться до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року, поновили свою дію у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Однак визначаючи період перерахунку, суд помилково вказав період, за який зобов'язав нарахувати та виплатити їй вказану допомогу з 9 липня 2007 р. по 2008 рік, тоді як ОСОБА_6 і ОСОБА_7 звернулися до суду з даним позовом 12 травня 2009 р., а ОСОБА_8 і ОСОБА_9 звернулися до суду з даним позовом 14 травня 2009 р., отже перерахунку підлягає період з 22 травня по 31 грудня 2008 р. Тому постанову суду в цій частині необхідно змінити виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, за правилами якого суд розглядав справу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
УПФ України у Маньківському районі в запереченні на позов просило про застосування відносно вимог позивачів річного строку звернення до суду та наслідків пропущення цього строку, встановлених ст. ст. 99, 100 КАСУ.
Тому суд необгрунтовано прийшов до висновку про задоволення вимог позивачів та зобов'язання відповідача нарахувати їм недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня по 2008 рік включно, оскільки повинен був застосувати річний строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, про що заявляло УПФ України.
В іншій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу УПФ України в Маньківському районі відхилити, постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 25 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни змінити в частині визначення періоду, за який відповідача зобов'язано здійснити нарахування і виплату позивачам щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Абзац третій резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції: Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі нарахувати ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008 рік включно, за виключенням коштів виплачених в 2008 році. В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :