АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-26/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.124 КУпАПМатвієнко М.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" лютого 2011 р. 9 лютого 2011 року суддя апеляційного суду Черкаської області Торопенко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Золотоніського міськрайсуду Черкаської області від 29.12.2010р. у справі про адміністративне правопорушення № 3-2246/2010р., якою
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя
АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за яке накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.,-
в с т а н о в и в :
Згідно постанови судді ОСОБА_2 в м.Золотоноша Черкаської області по вул. Обухова керував автомобілем DAEWOO д.н.з. НОМЕР_1 і виконуючи маневр обгону не переконався в тому, що автомобіль КІА д.н.з. НОМЕР_2, який рухався позаду розпочав маневр обгону, не впевнився в безпечності маневру допустив зіткнення з даним автомобілем, порушивши п.п.10.1,14.2(а) ПДР України, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду, пошкодженням автомобіля.
При розгляді адміністративної справи в суді ОСОБА_2 не визнав себе винним в скоєнні вищевказаного адмінправопорушення.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з даною постановою судді, просить поновити строк на її оскарження, постанову скасувати, а провадження по справі закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, наводячи причини пропуску строку на оскарження, вважаючи їх поважними.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що постанова судді винесена 29.12.2010 року.
Відповідно до ст. 289 КУпАП – скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. Останнім днем подання скарги є 8 січня 2011 року, але 8, 9 січня 2011 року були святковими та вихідними днями.
Скаргу на рішення судді було подано 10.01.2011 року, тобто в перший робочий день, а тому ОСОБА_2 строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення не пропустив.
В апеляції ОСОБА_2 порушено питання про скасування постанови судді, як незаконної, мотивуючи про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, з посиланням на те, що:
по-перше, суддя зробив посилання на пояснення другого учасника ДТП ОСОБА_3 та інспектора Золотоніського ВДАІ Литвина В.П., як на докази, що підтверджують вину ОСОБА_2;
по-друге, ОСОБА_2 не погоджується з посиланням в постанові на те, що він взагалі не бачив автомобіля ОСОБА_3 перед тим, як почав здійснювати обгін вантажного автомобіля Газель;
по-третє, судом допущено неповноту розгляду справи та однобічність, так як ОСОБА_2 заявляв, що мається свідок – ОСОБА_5, яка була очевидцем події ДТП, але суд залишив його клопотання без уваги і вказаного свідка в суд не викликав;
по-четверте, суд безпідставно відмовив в задоволенні його клопотання про проведення судової автотехнічної експертизи при розгляді даної адміністративної справи.
Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_6, які підтримаали апеляцію, пояснення ОСОБА_3, який заперечив проти задоволення апеляції ОСОБА_2, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляції вважаю, що апеляція ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а постанова судді – скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувались раніше, якщо визнає обґрунтованим неподання їх до місцевого суду, або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Постанова судді у справі про вчинення особою адміністративного правопорушення, повинна бути законною, обґрунтованою, з’ясовані всі обставини справи і вирішена в точній відповідності із законом та відповідати вимогам ст.ст. 245,280 та 283 КУпАП.
Так, висновок судді місцевого суду про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення ним Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів є вірним і ґрунтується на доказах у справі, в тому числі на тих, на які посилається суддя в постанові.
Відповідно до вимог п. 10.1 та п. 14.2 ПДР водій повинен був врахувати дорожню обстановку перед любим зміненням направлення руху і перед початком обгону впевнитись в тому, що ні один із водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним, яким може бути створено перешкоду не почав обгін.
Зазначені вимоги ПДР ОСОБА_2 виконані не були внаслідок чого сталося ДТП.
Посилання ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_3 здійснював подвійний обгін не ґрунтується на матеріалах справи, так як, відповідно до схеми ДТП ширина дороги 3,7 м не дає можливості здійснити подвійний обгін. .Крім того, пояснення ОСОБА_2 в частині, що він бачив позаду автомобіль ОСОБА_3, який обгін не здійснював, сигнал лівого повороту увімкненим не був не відповідає фактичним обставинам справи, спростовується поясненнями ОСОБА_3, а також самого ОСОБА_2 де останній пояснив, що побачив сірий автомобіль (автомобіль ОСОБА_3) в момент удару.
Вважаю, що технічні вихідні дані, які можливо отримати при відтворенні обстановки та обставин подій та проведення експертизи з питання про наявність чи відсутність технічної можливості уникнути зіткнення ,для вирішення питання про винуватість водія ( водіїв) в даному конкретному випадку, не має значення, оскільки винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ДТП полягає насамперед в невиконанні (порушенні) вимог п. 10.1 та п. 14.2 ПДР, що об’єктивно видно з фактичних обставин ДТП, її наслідків.
При очевидному порушенні ПДР, не потрібні спеціальні знання і розрахунки для встановлення цього факту і КУпАП не передбачає підстав для обов’язкового призначення експертизи.
Посилання ОСОБА_2 в своїй апеляції на допущення судом неповноти при розгляді його справи, яка виразилась у відмові задоволення клопотання про виклик свідка ОСОБА_5, яка була очевидцем події ДТП спростовується показами самого ОСОБА_2, який давав пояснення з приводу ДТП і про вказаного свідка нічого не згадував. Немає такого посилання і в постанові судді, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що твердження ОСОБА_2 про наявність свідка ОСОБА_5, яка була очевидцем події ДТП є надуманими і направлені на ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Таким чином, в діях водія ОСОБА_2 є ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП тобто порушення учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Доводи, викладені в його апеляційній скарзі свого об’єктивного підтвердження в судовому засіданні апеляційної інстанції не знайшли і повністю спростовуються наведеними в постанові суду першої інстанції доказами.
Враховуючи наведене, постанова судді не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – до задоволення.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Матвієнко М.В. від 29.12.2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП – залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді