АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-194/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ст. 191 ч.1 КК України Горобець О.К.
Доповідач в апеляційній інстанції
Торопенко М. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоТоропенка М.В.
суддівНеділька М.І., Поєдинка І.А.
з участю
прокурораСвищ Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Шполянського району Коломієць В.В. на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 13 січня 2011 року, якою кримінальна справа відносно ОСОБА_6, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого за ч.1 ст.191 КК України, направлена прокурору Шполянського району Черкаської області для проведення додаткового розслідування ,
в с т а н о в и л а :
Органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що вона працюючи продавцем магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» в с. Капустино, Шполянського району, Черкаської області будучи, відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність укладеного з ПП ОСОБА_7 13.01.2010 р., матеріально-відповідальною особою підприємства в період часу, з 13.01.2010р. по 18.08.2010р., в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» достовірно знаючи, що відповідно до вказаного договору, на виконання покладених на неї обов'язків вона зобов'язана дбайливо ставитись до ввірених матеріальних цінностей, вживати заходів щодо їх збереження, вести їх облік та передавати товарно-грошові рештки цінностей власнику, тобто, ОСОБА_7, умисно вчинила розтрату ввірених їй для реалізації товарів із магазину на загальну суму 7665,60 грн., відпустивши згадані товари покупцям без їх оплати до каси магазину, чим спричинила матеріальної шкоди інтересам ПП ОСОБА_7 на вказану суму. Своїми діями ОСОБА_6 скоїла злочин, передбачений ч.1 ст.191 КК України - розтрата чужого майна, що ввірене особі.
За результатами попереднього розгляду справи, з ініціативи захисту та підсудної, судом першої інстанції постановлено рішення про повернення справи прокурору на додаткове розслідування з підстав однобічності і неповноти досудового слідства, з наступних підстав:
1. В справі відсутній договір про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_6 від 13.01.2010р. на який посилається.
2. В обвинуваченні ОСОБА_6 інкримінується вчинення розтрати в період часу, з 13 січня по 18 серпня 2010 року, однак незрозуміло, яким чином слідчим було визначено цей період:
а) наказу про прийняття на роботу в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» продавцем ОСОБА_6 чи укладення письмового договору між ОСОБА_6 та ПП ОСОБА_7 в справі немає, тобто відсутні документи про її роботу продавцем з 18.01. по 18.08.2010 року, а свідки ОСОБА_7/а.с.36-37/ та ОСОБА_8/а.с.49-50/ стверджують, що на роботу продавцем ОСОБА_6 було прийнято керівником СПОП «Агро-Прогрес» ОСОБА_9, однак і цей документ в справі відсутній.
б) в справі відсутній акт приймання-передачі ОСОБА_6 товарів на початку її роботи продавцем, рух товарів і грошей по магазину, та акт приймання –передачі грошей і товарів на дату закінчення їх роботи продавцем, інакше яким же чином можна було встановити розтрату на суму 7665,60 грн.;
в) як на доказ вини ОСОБА_6 в розтраті товарів слідчий посилається на копію довідки про рух товарів у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 25.07.10р. / а.с.44-45/, однак копію з оригіналу документу було знято невдало – бо відсутня верхня частина назви документа, смисл цього документа незрозумілий, продавці ОСОБА_6 і ОСОБА_10 які вказані внизу – цей документ не підписали, чому не підписали роз'яснення немає, в цій довідці вказано недостачу 15972 грн. в той час як слідчими порушено кримінальну справу по факту недостачі на 14684,74 грн./а.с.74/.
3. Із показів допитаної як свідка ПП ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_12 /а.с.36-37,32-33/ витікає, що по магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» було проведено ревізію і виявлено недостачу товарів, однак на такий акт ревізії слідчий не посилається і в матеріалах справи він відсутній.
4. Поскільки ОСОБА_6 ніби - то розтратила матеріальні цінності ПП ОСОБА_7 на суму 766,60 грн. то згідно ст.. 49 КПК України ОСОБА_7 повинна бути визнана потерпілою по справі, їй в порядку ст. 217 КПК України повинні бути пред'явлені матеріали справи для ознайомлення, однак цього слідчий не зробив, він навіть не викликає її до суду як свідка, бо в списку осіб які підлягають виклику в судове засідання вказана ОСОБА_7/а.с.89/.
5. Оскільки, частина допитаних слідчим свідків стверджувала, що станом на 15.11.10р. у них немає боргу перед магазином «ІНФОРМАЦІЯ_1», а інша частина – є боржниками, то слідчий повинен був встановити, яка ж сума із розтрачених ОСОБА_6 на 15.11.10р. є невідшкодованою і такою, що підлягає стягненню з винних осіб.
6. Оскільки, обвинувачена ОСОБА_6 не визнала вину в розтраті товарів, пояснює, що вона попереджувала ОСОБА_7, що не вміє торгувати в магазині, що відпуск товарів у борг покупцям робили з дозволу ОСОБА_7, що ОСОБА_7 брала гроші-борг у покупців, а ОСОБА_7 обвинувачує ОСОБА_6 у розтраті, то згідно ст. 172 КПК України слідчий був зобов'язаний провести очну ставку між тими, але це чомусь не зробив. Очну ставку необхідно було провести і між ОСОБА_6 і ревізором магазину ОСОБА_12 в зв'язку із суперечностями в їх показах, очну ставку слід було б провести між ОСОБА_6 та покупцями - свідками ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 які категорично заперечують свій борг перед магазином «ІНФОРМАЦІЯ_1».
7. Оперуповнаваженим і ДСБЕЗ Шполянського РВ УМВС ОСОБА_16 допитані були як свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_21, ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 /а.с.13-22/. Однак окремого доручення слідчого в справі про допит цих осіб як свідків немає, отже ці докази є не належними до даної справи.
У поданій на постанову суду апеляції прокурор вважає, що суд першої інстанції безпідставно постановив рішення про повернення справи на додаткове розслідування при попередньому розгляді справи.
Відповідно до ст. 237 КПК України встановлено вичерпний перелік питань, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді справи. На даній стадії судового процесу суд не може давати оцінку доказам, які зібрані слідчим по справі на досудовому слідстві.
Не є підставою для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з стадії попереднього розгляду справи судом та обставина, що ОСОБА_7 не визнана потерпілою по справі тому, що відповідно до ст. 246 КПК України суддя при попередньому розгляді кримінальної справи вправі з власної ініціативи повернути її на додаткове розслідування лише у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства допущені такі порушення вимог КПК, без усунення яких вона не може бути призначена до судового розгляду, таких порушень вимог КПК України суд не встановив.
Тому, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 02.07.2004 № 13 при попередньому розгляді справи суддя відповідно до ст. 237 КПК України з'ясовує чи всі особи, яким злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду визнані потерпілими. Якщо хтось із цих осіб не визнаний потерпілим на стадії дізнання або досудового слідства, за наявності відповідного клопотання суддя своєю постановою має визнати таку особу потерпілим, повідомити її про це та надати можливість ознайомитися з матеріалами справи і даний недолік можливо усунути в судовому розгляді.
Не обґрунтованим є твердження суду про те, що порушені права ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_6 розтратила матеріальні цінності ПП ОСОБА_7 на суму 7 665,60 грн., чим завдала їй матеріальні збитки та не надання можливості потерпілій права на відшкодування шкоди завданої злочином згідно ст. 49 КПК України суддя може винести постанову, а суд ухвалу про визнання громадянина потерпілим та відповідно до п.3 ст.28 КПК України потерпіла особа, може заявити цивільний позов як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства і це не є порушенням її права.
Щодо належності доказів, а саме протоколів допиту свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_21, ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 і відсутності окремого доручення слідчого о/у Шполянського РВ УМВС ОСОБА_16 зазначаю, що в справі наявні саме завірені копії даних протоколів допиту свідків так, як вони виділені слідчим з матеріалів кримінальної справи № 2311000068 постановою слідчого прокуратури Шполянського району від 22 листопада 2010 року і окреме доручення слідчого на виконання певних слідчих дій є в матеріалах кримінальної справи № 2311000068.
Інші доводи суду та належність доказів можуть бути перевірені лише в ході судового розгляду кримінальної справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора в підтримання апеляції помічника прокурора Шполянського району, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про повернення справи на додаткове розслідування, суд всупереч ст. 246 КПК України не навів обґрунтованих мотивів про порушення органом досудового слідства вимог кримінально - процесуального закону, без усунення яких справу не може бути призначено до судового розгляду, а повернення справи на додаткове розслідування з підстав неповноти досудового слідства на цій стадії є неможливим про що є роз'яснення Пленуму ВСУ у постанові від 11.02.2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування».
Не ґрунтується на законі і твердження суду першої інстанції, що порушені права ОСОБА_7, як потерпілої особи від злочину, /яка не була визнана потерпілою органом досудового слідства/ так як відповідно до п. 3 ст. 28 КПК України, потерпіла особа може заявити цивільний позов як під час досудового слідства і дізнання так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства, і це не є порушення її прав.
Направлення справи на додаткове розслідування можливе з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в ході судового слідства.
Якщо у суду виникла необхідність в витребуванні тих чи інших матеріалів, документів, в допиті додаткових свідків, для з'ясування обставин справи, то суд міг це зробити при проведенні судового слідства, або дати доручення слідчим органам в порядку ст. 315-1 КПК України.
При новому судовому розгляді справи суду необхідно дотримуватись вимог ст.16-1 КПК України про те, що здійснення обвинувачення в суді покладається на прокурора. Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник, або законний представник. Суд, залишаючись об'єктивним і неупередженим має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків, та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення.
Не допустимим є також повернення справи на додаткове розслідування у випадках, коли відсутні докази, які підтверджували б обвинувачення, і вичерпанні всі можливості одержання додаткових доказів.
Крім того, судом першої інстанції , при попередньому розгляді справи, дана оцінка доказам по справі, що є недопустимим.
Оскільки,доводи апеляції є обґрунтованими, то апеляція підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.
При новому розгляді справи суду необхідно ретельно дослідити обставини справи, на які апеляційний суд звернув увагу, перевірити докази, дати їм належну оцінку і прийняти законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію помічника прокурора Шполянського району Черкаської області ОСОБА_20 задовольнити.
Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 13 січня 2011 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 191 КК України прокурору району на додаткове розслідування скасувати, а кримінальну справу, щодо ОСОБА_6 направити на судовий розгляд в іншому складі суддів
Головуючий :
Судді :