Справа №22-ц-706/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Левченко
Категорія - 26 Суддя-доповідач - Попруга
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
Головуючого - Попруги С. В.,
суддів - Смирнової Т. В., Таран С. А.,
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» на рішення Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від 24 лютого 2011 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об‘єднання ім. М.В. Фрунзе», третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 лютого 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» посилаючись на неповне з‘ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_1
В судовому засіданні представник відповідача ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» - Грек В.В. підтримала доводи апеляційної скарги. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 15 лютого 1983 року по 05 жовтня 2009 року знаходився в трудових відносинах з ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» та працював чистильником металу, отливків, обпиловником фасонного лиття, наждачником лиття, літейником на машинах, обрубником.
Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання № 27 від 02 квітня 2010 року позивачу встановлено професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень токсичної етіології ІІ ст. в фазі загострення; трахеобронхінальна дискинезія І-ІІ ст..; емфізема легень ІІ ст. ЛН І-ІІ ст.; нейросенсорна туговухість з помірним ступенем зниження слуху (ІІІ ст.) професійного ґенезу; хронічна рецидивуюча попереково-крестцова радіокулопатія з 2-стороннім корешковим синдромом на фоні остеохондроза і спонділоатрозу з функціональною нестабільністю в сегментах, з м‘язово-тонічним і алогічним синдромами і порушенням статико-гінетичної функції хребта. При первинному огляді 02 червня 2010 року фтизіатрична МСЕК встановила йому ІІІ групу інвалідності та 55 відсотків втрати професійної працездатності.
Причинами встановленого позивачу професійного захворювання є: проведення робіт в умовах підвищеного рівня виробничого шуму, загазованості, мікроклімату, тяжкості праці, а також недосконалістю технологій, неефективним використанням засобів індивідуального захисту, тривала робота в шкідливих умовах.
Роботодавцем ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» порушено право позивача на безпечні умови праці, внаслідок чого у ОСОБА_1 виникло професійне захворювання, що спричинило йому душевні страждання в зв‘язку зі значним погіршенням стану здоров‘я. Позивач значно обмежений в життєдіяльності, звичках, бажаннях, що вимагає від нього вжиття додаткових зусиль по організації свого життя.
Трудове законодавство встановлює права, обов‘язки, відповідальність робітника та роботодавця у сфері трудових відносин, зокрема, роботодавець зобов‘язаний створити безпечні та нешкідливі умови праці найманому працівникові. Завдання каліцтва або іншого ушкодження здоров‘я працівникові під час виконання ним трудових обов‘язків та відповідальність за таку шкоду роботодавця, за наявності вини, знаходяться поза межами регулювання нормами трудового законодавства, і така відповідальність наступає згідно ЦК України.
Позивачем не пропущений строк позовної давності, оскільки на спірні правовідносини не поширюється строк позовної давності, відповідно до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України.
Враховуючи характер та обсяг страждань позивача, тривалість вимушених змін у його життєвих стосунках та їх негативні наслідки, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача повинен складати 5 000 грн.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Так, згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції врахував всі факти, що входять до предмета доказування. Обставини, якими мотивовано рішення, підтверджені належними й допустимими доказами, яким суд дав оцінку з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України, тому підстав для їх переоцінки колегія суддів не вбачає. Висновки суду про те, що позивачеві з вини ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» заподіяно моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., яка полягає в стражданнях, яких він зазнав у зв‘язку з хронічним професійним захворюванням, втратою нормальних життєвих зв‘язків, що вимагає від потерпілого додаткових зусиль для організації свого життя відповідають встановленим фактам. Суд дійшов цих висновків з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, на які послався у рішенні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції належним чином обґрунтував у рішенні підстави для застосування до спірних правовідносин відповідних положень саме цивільного законодавства (ст. ст. 23, 268, 1167 ЦК України), правильно пославшись при цьому на рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20 – рп/2008 (справа про страхові виплати).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, а тому доводи апеляційної скарги проте, що законодавчо не врегульовано порядок відшкодування моральної шкоди заподіяної потерпілому професійним захворюванням за рахунок роботодавця, позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України, до уваги не приймає.
Колегія суддів також вважає, що при розгляді справи не було допущено порушень процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об‘єднання ім. М.В. Фрунзе» відхилити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від 24 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -