АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-240/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 45 Гура І.І.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого  Сіренка Ю.В.   

суддівТрюхана Г.М., Магди Л.Ф.

при секретаріЛисаченко С.В.

з участю:

позивача                                           ОСОБА_6

представника позивача                   ОСОБА_7

представника відповідача               Іпанова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Спілки колективних власників «Міжгір’я» (далі СКВ «Міжгір’я») на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 2 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до СКВ «Міжгір’я» про стягнення збитків (упущеної вигоди), заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

в с т а н о в и л а :

В квітні 2009 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до СКВ «Міжгір’я» про стягнення збитків (упущеної вигоди), посилаючись на те, що відповідач згідно з рішенням Чорнобаївської районної ради № 15-ХХІ від 1 квітня 1994 року отримав державний акт на право колективної власності на землю в с.Скородистик, Чорнобаївського району в розмірі 2 805,6 гектарів. 20 лютого 2008 року рішенням Чорнобаївського районного суду за позивачем  визнано право на земельну ділянку (пай) за рахунок нерозпайованих земель СКВ «Міжгір’я».

Мотивуючи тим, що відповідач користується належною позивачу земельною часткою (паєм), при цьому не виплачуючи орендної плати, позивач вважає, що має право на отримання доходу, який складає мінімальний розмір орендної плати за 2006-2008 роки в сумі 2 746 грн. 56 коп., з яких : за 2006 рік – 686 грн. 64 коп., за 2007 рік – 686 грн. 64 коп. та за 2008 рік – 1 373 грн. 28 коп.  

3 грудня 2009 року ОСОБА_9 подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій, посилаючись на те, що відповідач фактично користувався земельною ділянкою і в 2009 році, просив стягнути з відповідача на його користь збитки і за 2009 рік в розмірі 1 378 грн. 28 коп., а всього 4 119 грн. 84 коп.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 2 листопада 2010 року позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі СКВ «Міжгір’я», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в порядку статті 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд установив, що позивач відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЗ № 192450 від 8 жовтня 2008 року є власником земельної ділянки площею 2,8634 га яка розташована на території Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району.

Даною земельною ділянкою протягом 2006-2009 років користується відповідач для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без укладення з позивачем відповідного договору оренди.

Вказані обставини відповідно до статті 409 ЦК України породжують зобов’язання відповідача, як користувача, який використовує земельну частку позивача виплатити йому частину одержаного доходу, виходячи з розмірів, які визначаються відповідно до встановлених розмірів орендної плати, а тому висновок суду з цього приводу є правильним.

Розмір упущеної вигоди за 2006 – 2009 роки, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судом визначена правильно, виходячи з вартості земельної частки (паю) та мінімальної орендної плати, встановленої в ці роки.

Посилання в скарзі на те, що позивач не має права власності на земельну ділянку спростовується наданим для огляду в суді апеляційної інстанції оригіналом державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЗ № 192450 від 8 жовтня 2008 року, копія якого знаходиться також у матеріалах справи (а.с.198).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Право позивача на земельну частку (пай)  за період з 2006-2008 роки встановлено рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2008 року, тому обставини справи з цього приводу відповідно до ст.61 ЦПК України при розгляді даної справи не доказуються. Доводи апеляційної скарги з цього приводу не відповідають обставинам справи та не грунтуються на законі.

Ухвалене у справі рішення суду є законним та обґрунтованим, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для її задоволення,  оскільки грунтуються на припущеннях, носять суб’єктивний характер, правильності висновків суду не спростовують та не містять ознак порушення судом норм процесуального права, які призвели чи могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315  ЦПК України, колегія суддів судової палати –

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу Спілки колективних власників «Міжгір’я» відхилити, а рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 2 листопада 2010 року у даній справі  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

          Судді :