АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-609/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія   10.3.1     Ротаєнко Д.С.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          28 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСіренка Ю.В.

суддівМагди Л.Ф., Міщенка С.В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про зобов’язання вчинити дії по нарахуванню недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни», поновлення пропущеного строку для звернення до суду, -

в с т а н о в и л а :

13 травня 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області, посилаючись на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон)  має статус «Дитини війни».

Згідно ст. 6 Закону він має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії йому, як дитині війни, протягом 2006, 2007 років не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 року нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством. На підставі наведених обставин ОСОБА_5 просить суд задовольнити його вимоги, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що становить 3 944 грн. 30 коп.

Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 червня 2009 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області, щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_5 з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 підвищення її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з  травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, за виключенням виплаченого підвищення за вказаний період.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, так як  вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі,  відсутні клопотання про  розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1  ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, судова колегія приходить до висновку про відмову в задоволені апеляційної скарги по наступних підставах.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Відповідно до статті 6 Закону, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна  соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  № 10-рп/2008, зміни до вищевказаного Закону визнані такими, що не відповідають Конституції України /є неконституційними/. Таким чином з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року діяв Закон № 2195-ІУ, яким пенсія підвищувалась на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Отже нарахування та виплати у 2008 році  дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватись за період з 1 січня 2008 року до 21 травня 2008 року відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ", а з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону N 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Ст. 99 КАС України  встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивач звернувся до суду 13 травня  2009 року, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що його вимоги підлягають задоволенню в межах одного року до звернення в суд, тобто з 13 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.      

Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.

Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.

Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

Керуючись ст.ст. 197, 198 КАС України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Головуючий :

          Судді :