Справа № 1- 12/08

В И Р О К

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

            22 січня 2008 року                                                                      м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді:                           Ротаєнко Д.С.

при секретарі:                                   Пугач В.І.

з участю прокурора:             Горбунова В.В.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Монастирище кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Сабарівка Оратівського району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого трактористом - машиністом ТОВ «Юшківці - Агро», одруженого, має на утриманні троє малолітніх дітей, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 23.06.2000 року Оратівським районним судом за ч.3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі із відстрочкою виконання вироку на 2 роки із сплатою 1500 гривень штрафу дохід держави; 2) 16.05.2003 року Монастирищенським районним судом за ст. 185 ч. 3 КК України на строк до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнено із іспитовим строком на 2 роки, судимість погашена,

            за ч. 1 ст.296, ч.1 ст.162 КК України,-

в с т а н о в и в :

            ОСОБА_1 7 жовтня 2007 року о 21 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля будинку ОСОБА_2, що АДРЕСА_2, грубо порушуючи громадський порядок та проявляючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, і виражалось у стуканні руками у вікно, розбитті віконного скла розміром 25 x 40 см,  у кількості двох шибок на загальну суму 10 гривень, вибиванні ногами віконної рами і розбитті двох нижніх фільонок на загальну суму 34 гривні, після чого, проникнувши у середину даного будинку, кричав та виражався нецензурними словами, порушуючи спокійні умови відпочинку ОСОБА_2. 

            Він же, 7.10.2007 року, незаконно, шляхом розбиття 2 віконних шибок, проти волі власника будинку - ОСОБА_2., проник у середину будинку, що знаходиться АДРЕСА_2, чим порушив право ОСОБА_2. на недоторканість житла, гарантоване ст.30 Конституції України.   

            Підсудний ОСОБА_1 на стадії досудового та судового слідства свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, пояснивши при цьому, що 7 жовтня 2007 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин він поїхав до ОСОБА_3. Постукав у вікно і почув голос її матері, яка сказала, що ОСОБА_3 немає. Він їй не повірив, тому вибив дві шибки, та розламав нижні фільонки вікна і проник у середину будинку. Знаходився в стані алкогольного сп'яніння, так як цього дня вживав алкогольні напої. Через розбите вікно він проник у середину будинку, хоча розумів, що не повинен цього робити. У середині кімнати він побачив ОСОБА_2., яка лежала на ліжку, він почав виражатися до неї нецензурними словами. Він знав ОСОБА_2. та якого вона віку. Жінка відповіла, що дочки її не має і вона ночує у ОСОБА_4. Він походив по будинку, але ОСОБА_3 дійсно не було дома. Тоді він вийшов із будинку через вхідні двері. Розумів, що своїми діями порушує громадський спокій та спокій ОСОБА_2. Хоча знаходився у стані алкогольного сп'яніння, але свої дії розумів, розумів, що вони є протиправними. Просить суворо не карати, так як на його утриманні знаходиться троє малолітніх дітей. Збитки відшкодував потерпілій.

            Крім визнання вини підсудним під час судового слідства, його вина у вчиненні злочину доведена доказами добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- показаннями потерпілої  ОСОБА_2 даними під час досудового слідства і оголошеними у судовому засіданні за клопотанням прокурора в зв»язку із її смертю, згідно яких вона показала,  що 7 жовтня 2007 року близько 20 години 30 хвилин вона одна знаходилась дома, її співжитель ОСОБА_5 був на роботі, а дочка ОСОБА_3 - у свого знайомого ОСОБА_4. Раптом вона почула, що хтось постукав у вікно та запитав, чи вдома ОСОБА_3. Вона відповіла, що дочки немає. Тоді цей чоловік, як потім вияснилось, це був ОСОБА_1, порахувавши до 3 - х, розбив зовнішнє вікно. У подальшому вона бачила, як він почав ногами бити в нижні фільонки. Раптом вікно повністю розбилося, і він почав залазити до будинку. Вона була налякана, тому більше йому нічого не говорила. Дозволу, щоб ОСОБА_1 проникав до будинку, вона не давала. Коли ОСОБА_1 знаходився у кімнаті, то почав голосно кричати, де ОСОБА_3, виражався нецензурними словами на її адресу, погрожував фізичною розправою. Потім він походив по будинку, але ОСОБА_3 не знайшов. Після цього  він пішов до вхідних дверей. Відкривши вказані двері, він пішов. Своїми діями ОСОБА_1 завдав їй моральної шкоди, вона тривалий час не могла заспокоїтись. Завадити ОСОБА_1 вона нічим не могла, так як вона є інвалідом, взагалі не може ходити (а.с.31, 120-121);

            - показаннями свідка ОСОБА_3, даними під час досудового слідства та оголошеними під час судового слідства за її заявою, згідно яких вона показала, що проживає АДРЕСА_2. Бувають випадки, що тимчасово проживає разом із своїм співмешканцем ОСОБА_4 в його будинку, що АДРЕСА_3. 7 жовтня 2007 року приблизно о 22 годині вона знаходилась у будинку ОСОБА_4, і вже відпочивала. У цей час вона почула, як хтось постукав у вікно. ОСОБА_4 вийшов надвір, і вона почула, як він розмовляв із чоловіком. З розмови вона чула, що чоловік просив ОСОБА_4, щоб позвав її до нього, на що ОСОБА_4 заперечував. Тоді ОСОБА_4 повернувся і сказав, що приходив чоловік на ім'я «ОСОБА_1»по кличці «ОСОБА_6». Коли ОСОБА_4 зайшов до будинку, то надвір вийшла його мати - ОСОБА_7, і вже вона розмовляла із чоловіком на ім'я «ОСОБА_1», сперечались між собою. 8 жовтня 2007 року приблизно о 15 годині  вона прийшла до своєї матері, і від неї дізналася, що 7 жовтня 2007 року о 21 годині до неї приходив незнайомий чоловік, який розбив скло, вибив віконну раму, потім проник у будинок, де кричав і виражався нецензурними словами, заважаючи її відпочивати. Вона дійсно помітила розбите віконне скло, і зрозуміла, що це зробив чоловік на ім'я «ОСОБА_1»по кличці «ОСОБА_6», який приходив до ОСОБА_4 Раніше вона з ним товаришувала і  перебувала у нормальних відносинах, але з яких причин він вчинив такі протиправні дії, вона не знає (а.с.35);

            - показаннями свідка ОСОБА_4, даними  під час досудового слідства та оголошеними під час судового слідства за його заявою, згідно яких він показав, що 7 жовтня 2007 року він з матір'ю та співмешканкою - ОСОБА_3 знаходився у своєму будинку. Приблизно о 22 годині він почув, що хтось постукав у вікно, і вийшовши на вулицю, помітив чоловіка на ім»я ОСОБА_1, який проживає в с. Юшківці Оратівського району. ОСОБА_1 сказав йому, щоб він позвав ОСОБА_3, так як йому потрібно було з нею поговорити. Він  почав заперечувати і говорив, що вона вже відпочиває, і крім того, він вже з нею близько одного року проживає. Він залишив ОСОБА_1 надворі біля будинку, а сам пішов відпочивати. Потім він почув, як до нього вже вийшла його мати, і з ним почала сперечатися. Невдовзі ОСОБА_1 пішов, і всі лягли відпочивати. 8 жовтня 2007 року він від матері ОСОБА_3 - ОСОБА_2. дізнався, що до неї 7.10.2007 року о 21  годині приходив незнайомий чоловік і вчиняв відносно неї хуліганські дії (а.с.36);

             - протоколом відтворення обстановки та обставин події, під час якого ОСОБА_1 деталізував свої покази на місці події, вказавши на будинок, що АДРЕСА_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2., показав спосіб проникнення до вказаного будинку, переміщення по його кімнатах (а.с. 113 - 117);

            - протоколом огляду місця події, згідно якого у домоволодінні ОСОБА_2. виявлено розбиту віконну раму, відсутність скла у даній рамі та вибиту внутрішню віконну раму (а.с. 7 - 9);

            - довідкою про вартість, згідно якої вартість двох віконних стінок розміром 25 х 40 см, з урахуванням порізки, становить 10 гривень, вартість двох нижніх фільонок розміром 30 см. кожна становить 34 грн. (а.с. 20) та іншими матеріалами кримінальної справи.

            Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності, в результаті повного, всебічного та об"єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає, пред"явлене обвинувачення доведеним.

            Дії ОСОБА_1 по факту порушення спокійних умов відпочинку та пошкодження майна суд кваліфікує за ч.1 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

            Дії ОСОБА_1 по факту проникнення у житловий будинок ОСОБА_2. суд кваліфікує за ч.1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла.

            Призначаючи підсудному покарання, суд виходить з характеру та ступеня суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, характеристики підсудного, яка за місцем проживання та роботи є позитивною.

            Обставинами, що пом"якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

            Обставинами, що обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп"яніння та вчинення злочину щодо особи, що перебуває в безпорадному стані.

            Враховуючи те, що підсудним вчинено два злочини невеликої тяжкості, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді обмеження волі з  триманням в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов»язковим залученням до праці. Суд підстав для застосування відносно нього іншого виду покарання, передбаченого ч.1 ст.296 і ч.1 ст.162 КК України, та ст.69 КК України не вбачає. З врахуванням обставин, що пом»якшують покарання, а також з врахуванням позитивних характеристик, утримання трьох малолітніх дітей, суд вважає за можливе призначити покарання в межах мінімального строку покарання, передбачених санкціями статтей. Враховуючи обставини, що обтяжують покарання, а також те, що підсудний двічі притягувався до кримінальної відповідальності із звільненням його від відбування покарання з іспитовим строком, суд вважає, що підстави застосування відносно нього ст.ст.75-76 КК України відсутні, оскільки, він після закінчення іспитового строку він знову вчиняє умисні злочини, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та перевиховання.

            Цивільний позов потерпілої залишити без розгляду на підставі ст.291 КПК України.

            На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

з а с у д и в:

            ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.296 та  ч. 1 ст. 162  КК України.

            Призначити ОСОБА_1 покарання:

- за ч.1 ст.296 КК України у вигляді 1(одного) року 2 (двох) місяців обмеження волі;

            - за ч.1 ст. 162 КК України у вигляді 1(одного) року обмеження волі.

            На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбування покарання у вигляді 1 (одного) року 2 (двох) місяців обмеження волі.

            Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.          

            Цивільний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.

            Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня проголошення через Монастирищенський районний суд.

            Суддя:                                                                      Д.С.Ротаєнко