Справа № 22ц/1290/271/11
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: Гаврилюка В.К.
суддів: Коротенка Є.В., Заіки В.В.
при секретарі : Давиденко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2
на рішення Ленінський районний суд м. Луганська від 03 вересня 2010 року
за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсним договору поруки в частині укладання третейської угоди, -
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2009 року позивач звернувся із зазначеним позовом до суду, посилаючись на підстави своїх вимог, просив суд визнати недійсним пункт 4.4. договору поруки № SМЕ0010499/1 в частині укладання третейської угоди, укладеного 04.04.2008 року між ЗАТ «Альфа-банк» та ним.
Рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено за необгрунтованістю.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, як незаконне та необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, та ухвалити нове рішення про задоволення позивних вимог в повному обсязі.
Вислухавши доповідь судді, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи, оскільки судом встановлено, що між ЗАТ «Альфа-банк» - Кредитор та позивачем - Поручитель 04.04.2008 року укладено договір поруки № SМЕ0010499/1. Відповідно до п.1.1 договору поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язанням особи за кредитом, які виникають з умов Договору про надання траншу №SМЕ0010499 від 04.04.2008 року в повному обсязі цих зобов'язань, незалежно від отримання або неотримання вимоги кредитора про погашення кредитного договору.
Пунктом 4.4. зазначеного Договору передбачено, що усі спори, розбіжності або вимоги пов'язані з Договором або стосуються його виконання, порушення, припинення дії або недійсності, сторони намагатимуться вирішити шляхом переговорів. Судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні даного Договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійнодіючому третейському суді при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його регламенту. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійнодіючого третейського суду при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Підписанням даного договору сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між сторонами у зв'язку з даним Договором. Сторони домовилися, що якщо одна із сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їх спору в третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику сторін.
Ухвалою Постійнодіючого третейського суду при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» 13.04.2009 року було порушено провадження у справі про стягнення заборгованості за позовною заявою ЗАТ «Альфа-Банк» до позивача, що підтверджується матеріалами справи та запропоновано відповідачу по справі надати відзив на позовну заяву та всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, повідомлено учасників процесу про можливість ознайомлення з регламентом третейського суду.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про третейські суди» ( в редакції що діяла на момент укладання договору) передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про третейські суди» та ст.17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Ці випадки зазначені в ст. 6 Закону України «Про третейські суди».
Відповідно до ст.12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Третейська угода може бути укладена у вигляді окремої письмової угоди або у вигляді третейського застереження в договорі.
Суд дійшов правильного висновку, що п.4.4. Договору відповідає виду та формі третейського застереження, визначеного законом, оскільки в ньому зазначено, які спори передаються на вирішення третейського суду, та який третейський суд буде розглядати справу і даний пункт Договору відповідає вимогам закону. Крім того, закон при укладанні третейського застереження в Договорі не покладає на будь-яку сторону договору обов'язок знайомити іншу сторону з регламентом третейського суду. Пункт 4.4. договору не містить вказівки на обов'язковий розгляд справи без виклику сторін, тому позивач не позбавлений права заявити клопотання про проведення усного слухання справи при якому користуватися правами, передбаченими законом.
Суд дав належну оцінку вказаним обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про те, що посилання позивача на невідповідність п.4.4 Договору вимогам ч.1 ст. 215 ЦК України є безпідставним, а тому відмовив в задоволенні позивних вимог.
Зважаючи на викладене, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу. Апелянтом заявлено доводи, які були предметом дослідження суду.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінський районний суд м. Луганська від 03 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :