АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-247/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.ст. 121 ч.1, 186 ч. 2 КК УкраїниКоваль А.Б.
Доповідач в апеляційній інстанції
Тапал Г.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" березня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Тапала Г.К.
суддів Суходольського М.І., Літвінцева В.М.
за участю прокурора Свищ Л.А.
адвоката ОСОБА_3
розглянула кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора м. Умані ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_5 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17.12.2010 року, яким
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець
с. Верхнячка Христинівського району
Черкаської області, українець, громадянин
України, проживаючий в АДРЕСА_1 пенсіонер, інвалід 1
групи за загальним захворюванням,
розлучений, раніше судимий:
- 26.04.1978 року Кіровським районним судом АР Крим за ч. 2 ст. 206 КК України (в редакції 1960 року) на 2 роки позбавлення волі, звільненого 26.04.1980 року по відбуттю строку покарання;
- 17.08.1983 року Кіровським районним судом АР Крим за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) на 2 роки позбавлення волі;
- 18.02.1984 року Нижньогірським районним судом АР Крим за ч. 3 ст. 101, ч. 3 ст. 142, ст. 42, ч. 3 ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) на 13 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 28.06.1991 року достроково за хворобою;
- 07.03.1997 року Христинівським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 118, ч. 3 ст. 177, ч. 2 ст. 117, ч. 2 ст. 118, 42 КК України (в редакції 1960 року), постановою Черкаського обласного суду від 17.06.1997 року виключено повторну кваліфікацію за ч. 2 ст. 118, ч. 2 ст. 117 КК України ( в редакції 1960 року) на 13 років позбавлення волі, постановою Уманського міськрайонного суду від 26.02.2004 року на підставі ч. 3 ст. 74 КК України (в редакції 2001 року) дії перекваліфіковано на ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 152, ч. 3 ст. 152 КК України ( в редакції 2001 року) остаточно до відбуття призначено 12 років позбавлення волі, звільненого 10.03.2006 року умовно-достроково з невідбутим терміном 1 рік 6 місяців 5 днів;
- 14.10.2009 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 296 КК України до штрафу 5100 гривень, судимості у встановленому законом порядку не зняті та не погашені.
засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі,
за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі.
Із засудженого стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_6 матеріальні збитки в сумі 7865 грн. та моральну шкоду в сумі 13000 грн.
Із засудженого стягнуто на користь Уманської міської лікарні судові витрати в сумі 1536,04 грн.
Вирішені питання про речові докази.
ОСОБА_5 засуджений за те, що 6 грудня 2009 року приблизно о 4 годині 49 хвилин, перебуваючи біля під’їзду АДРЕСА_2, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою відкритого викрадення чужого майна, повторно, відкрито, шляхом ривку, викрав у ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, майно на загальну суму 2370 грн.
Він же 6 грудня 2009 року близько 4 години 50 хвилин, перебуваючи біля під’їзду АДРЕСА_2 на ґрунті тривалих неприязних відносин із громадянкою ОСОБА_6, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою заподіяння тілесних ушкоджень останній, наніс кілька, невстановлену слідством кількість, ударів тупим твердим предметом циліндричної форми з вмонтованим ліхтариком, в область голови потерпілої та кілька, невстановлену слідством кількість, ударів руками в область голови потерпілої, чим спричинив ОСОБА_6, згідно висновку експерта № 33 мд від 25.01.2010 року, тілесні ушкодження у виді: відкритої черепно-мозкової травми у вигляді відкритого, вдавленого перелому лобної кістки зліва із забійною раною лівої лобно-тім’яної ділянки, з утворенням лівосторонньої епідуральної гематоми (скупчення крові над твердою мозковою оболонкою в ділянці лівої півкулі мозку – переважно в скроневій ділянці), забою головного мозку, клінічно важкого ступеню, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя; переломів лівої виличної кістки із синцем та набряком м’яких тканин лівої навколоочної ділянки, які відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я.
В апеляції прокурор Короп С.В., який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок скасувати за м’якістю призначеного покарання та постановити новий, яким ОСОБА_5 засудити за ст. 186 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі, за ст. 121 ч. 1 КК України на 7 років позбавлення волі. За сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України призначити остаточно 7 років позбавлення волі. Прокурор посилається на те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, вчинив умисні тяжкі злочини, вину не визнав.
В апеляції захисник ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду та направити справу на новий судовий розгляд. Вказує, що обвинувачення відносно ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів не знайшло свого підтвердження. Вважає, що суд безпідставно залишив поза увагою покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які спростовують висновки суду та необґрунтовано визнав ОСОБА_5 винним виключно на показах потерпілої ОСОБА_6, правдивість яких судом не була перевірена.
В апеляції засуджений просить скасувати вирок суду та постановити новий, яким виправдати його по обом статтям обвинувачення. Він вказує, що вирок суду незаконний, необґрунтований, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, вирок постановлений з порушенням кримінального закону. Вважає, що його засуджено за злочин, який він не вчиняв. Зазначає, що вирок суду ґрунтується виключно на показах потерпілої ОСОБА_6, з якою вони перебувають у неприязних відносинах, і покази якої є суперечливими. Звертає увагу, що судом також взяті до уваги покази свідків з боку потерпілої, які не були очевидцями тих подій, а про обставини справи їм відомо лише зі слів ОСОБА_6 Вказує, що в момент нападу на потерпілу знаходився за 30 км від місця події і не мав фізичної можливості перебувати на місці злочину.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Свищ Л.А., яка не підтримала апеляцію прокурора Коропа С.В., просила вирок залишити без змін, пояснення адвоката ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_5, які просили задовольнити їх апеляції, перевіривши справу, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляцій.
Висновки суду про винність засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом.
Як убачається із показань потерпілої ОСОБА_6 на досудовому слідстві і в суді з 2008 року по червень 2009 року вона проживала із засудженим однією сім’єю. Спочатку взаємовідносини були нормальними, але потім стосунки зіпсувались із-за небажання ОСОБА_5 працевлаштовуватись. Він став вести себе агресивно, скандалив, бив її. Коли припинили спільне проживання, ОСОБА_5 погрожував, що заріже її. 6 грудня 2009 року біля 4 години ранку, коли вона збиралась на роботу, почула скрип у тамбурі. Глянувши у двірне вічко, побачила ОСОБА_5, який потім сів у ліфт, вийшов на подвір’я. Виходити вона боялася, але необхідно було йти на роботу. Вийшовши з під’їзду, побачила ОСОБА_5, який вирвав у неї сумку і предметом довжиною приблизно 40-50 см ударив її по голові та наніс ще декілька ударів кулаками. Від сильного болю вона присіла, свідомість не втрачала, кричати не могла. Потім до неї підійшов якийсь чоловік, викликав швидку допомогу, в лікарні вона втратила свідомість. У викраденій сумці вартістю 80 грн. у неї був гаманець вартістю 50 грн., гроші в сумі 2200 грн., парфуми «Оріфлейм» вартістю 40 грн. (а.с.82-84, 286-269).
Свідок ОСОБА_9 показував, що близько 5 години 6.12.2009 року по дорозі на роботу в Уманський міськвідділ міліції він виявив потерпілу з розбитою головою, текла кров, біля неї лежав мобільний телефон. Одразу викликав швидку допомогу та оперативну групу. До їх приїзду намагався опитати потерпілу, вона, як змогла, пояснила, що це її колишній співмешканець, «зек» (а.с.147, 306-307).
Свідок ОСОБА_10 показував, що в складі оперативної групи міліції виїздив за викликом на вул. Жовтневу. На місці події сиділа потерпіла з побитим лицем, у неї були проблеми з мовленням. Вона, як змогла, пояснила, що на неї напав колишній співмешканець «тюремщик». На мобільному телефоні показала його адресу в АДРЕСА_1 (а.с.57, 321).
Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 показали, що потерпіла є їх сестрою. Засуджений був співмешканцем сестри, бив її, погрожував. ОСОБА_13 їм розповіла, що вранці 6.12.2009 року, коли вона йшла на роботу, до неї підійшов ОСОБА_5, ударив її та забрав сумку з грошима (а.с.24, 25, 270, 306).
Свідок ОСОБА_13 показала, що вона особисто чула, як засуджений погрожував потерпілій (а.с.148, 270).
Свідок ОСОБА_9 показував, що на місці потерпіла на аркуші намагалася написати відомості про нападника. Аркуш був знайдений при огляді місця події, на ньому читалося «побив», «ОСОБА_5». «ОСОБА_5» (а.с.4, 7, 47).
При особистому обшуку 6.12.2009 року у ОСОБА_5 вилучена носова хустинка з плямами бурого кольору (а.с.33, 47), в яких згідно висновку судово-медичної, імунологічної експертизи знайдена кров людини, яка не могла походити від ОСОБА_5, але могла належати ОСОБА_6 (а.с.124-125).
Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_6 виявлено відкриту черепно-мозкову травму, тілесні ушкодження відносяться до тяжких (а.с.134-136).
Покази свідка ОСОБА_14, на які посилаються апелянти, не спростовують висновки суду, оскільки свідок показувала, що 4 грудня 2009 року вона приїхала в с. Кочубіївку, спілкувалася з ОСОБА_5, а наступного дня 5 грудня біля 7 години ранку він до них прийшов, просив купити в м. Умані цигарки, картку поповнення рахунку мобільного телефону (а.с.297). Однак злочин було вчинено 6 грудня 2009 року біля 4 год. 49 хв., тобто в інший час.
Колегія суддів не може взяти до уваги покази свідка ОСОБА_15, яка є матір’ю засудженого, що син з 5 на 6 грудня 2009 року всю ніч знаходився вдома. Ці її покази спростовуються доказами, які наведені вище, і вона як мати зацікавлена в результатах розгляду справи на користь засудженого.
Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_15 винним у вчиненні злочинів за ст. 186 ч. 2, ст. 121 ч. 1 КК України, доводи апеляції засудженого і захисника є необґрунтованими.
Покарання суд призначив з урахуванням тяжкості злочинів та особи засудженого, який неодноразово судимий, характеризується негативно. Воно відповідає вимогам ст. 65 КК України. Прохання прокурора посилити покарання на 6 місяців є безпідставним.
Суд правильно вирішив цивільний позов потерпілої. На відшкодування матеріальної шкоди нею надані відповідні докази (а.с.84-94). Обґрунтував у вироку суд і відшкодування моральної шкоди, оскільки потерпіла понесла фізичні та моральні страждання.
Вирок в цій частині відповідає ст.ст. 1166, 1167 ЦК України.
Відповідно до ст. 93-1 КПК України суд правильно відшкодував витрати на стаціонарне лікування потерпілої.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляції помічника прокурора м. Умані ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2010 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін.
Головуючий
Судді