Справа № 22ц-831
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
- головуючого судді: Леванчука О.М.,
- суддів: П'єнти І.В., Корніюк А.П.,
- при секретарі: Джафаровій Т.Б.,
за участю представника позивача закритого акціонерного товариства Комерційний банк “Приват Банк” Лисака В.С., відповідача ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Теофіпольського районного суду від 10 грудня 2010 року за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк»до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3, представника позивача Лисака В.С., обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
5 березня 2009 року закрите акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк»тепер Публічне акціонерне товариство “Приват Банк», звернулось в суд із позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки вказуючи, що з березня 2008 року між ПАТ КБ «Приват Банк»та ОСОБА_4 був укладений договір кредиту відповідно до якого ОСОБА_4 від ПАТ КБ «ПриватБанк»отримав кредит в сумі 300000 гривень.
Згідно додаткової угоди до договору про іпотечний кредит від 4 серпня 2008 року сторони змінили валюту кредиту та залишок заборгованості по договору про іпотечний кредит від 13 березня 2008 року станом на 4 серпня 2008 року складав 64470.61 доларів США.
Відповідно до п. 8.1 додаткової угоди до договору про іпотечний кредит відповідач зобов’язувався до 03 числа кожного місяця здійснювати
______________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Стецюк І.С. Справа № 22ц-831
Доповідач: Леванчук О.М. Категорія: 19,27
погашення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом шляхом внесення щомісячного платежу у розмірі 953.09 долара США.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 03 березня 2008 року між ПАТ КБ «Приват Банк»та відповідачем ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір згідно якого ОСОБА_4 надав в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 Оскільки свої зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитом відповідач ОСОБА_4 не виконував станом на 2 лютого 2009 року у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 67459.00 у доларах США, у тому числі заборгованість за кредитом 64380.86 доларів США; 2738.20 доларів США заборгованість по відсотках за користування кредитом; 327.18 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом та 12.76 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.
У зв’язку із тим, що відповідач ОСОБА_4 своїх зобов’язань щодо погашення кредиту не виконує, виходячи із вимог п. 2.1.5. договору іпотеки та ч. 1. ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ПАТ КБ «Приват Банк»просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу позивачем з укладенням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень необхідних для здійснення продажу, а також виселити всіх громадян, які зареєстровані і проживають у цьому будинку із зняттям їх з реєстраційного обліку.
Під час судового розгляду позивач змінив свої вимоги, у зв’язку із чим судом відповідачем у справі була визнана і ОСОБА_2
30 червня 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»про визнання правочину недійсним вказуючи, що умови додаткової угоди від 4 серпня 2008 року до кредитного договору від 3 березня 2008 року з ним погоджені не були, зазначена угода йому не надавалася, про її зміст він дізнався лише із матеріалів справи за позовом ПАТ КБ «Приват Банк»до нього та ОСОБА_2 про звернення стягнення, а тому вона є недійсною та такою, що не створює жодних юридичних наслідків для нього.
Рішенням Теофіпольського районного суду від 10 грудня 2010 року позов ЗАТ КБ «Приват Банк»до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про звернення стягнення і виселення задоволено частково.
У рахунок заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № HMTWGI0000004816 від 3.03.2008 року в сумі 535 365 грн. 88 коп. у тому числі 296983 грн. 74 коп. заборгованості по кредиту, 2035 грн. 14 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 5379 грн. 59 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 149430 грн. 22 коп. простроченої заборгованості по відсотках, 81537 грн. 19 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов’язань постановлено звернути стягнення на предмет іпотеки –житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0.15 га., на якій він розташований, який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Теофіпольської селищної ради 5 червня 1996 року шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ЗАТ КБ «Приват Банк»з укладенням від імені ОСОБА_4 договору купівлі –продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та наданням ЗАТ КБ «Приват Банк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Інші позовні вимоги ЗАТ КБ «Приват Банк»залишено без задоволення.
Визнано недійсною додаткову угоду від 04 серпня 2008 року до кредитного договору № HMTWGI0000004816 від 03 березня 2008 року, яка була укладена між ПАТ КБ «Приват Банк»та ОСОБА_4
Стягнуто на користь ПАТ КБ «Приват Банк»із ОСОБА_4 1700 гривень судових витрат та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи а всього 1730 гривень 00 копійок.
При цьому, визнаючи недійсною додаткову угоду від 04 серпня 2008 року, суд виходив з того, що згідно висновку експерта від 14 травня 2010 року підпис на додатковій угоді до кредитного договору виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку. Він просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позові ПАТ КБ «Приват Банк»до нього, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. На думку апелянта суд першої інстанції порушив процесуальний закон, оскільки об’єднав його позовні вимоги з вимогами ПАТ КБ «Приват Банк». Крім того він вказував, що фактичне сфальсифікування та зміна в односторонньому порядку істотних умов договору ПАТ КБ «Приват Банк»призвело до прострочення виконання кредитором умов договору, оскільки позбавило його можливості своєчасно і в передбачених попереднім договором розмірах погашати первісний кредит, фактично заблокувавши первісний рахунок НОМЕР_1 і змусило його перераховувати кошти по кредиту на рахунок НОМЕР_2. Про існування даного рахунку він не знав, оскільки взагалі не знав про існування угоди про зміну умов договору. Цим самим, на думку апелянта, ПАТ КБ «Приват Банк»допустив прострочення кредитора, внаслідок чого його позовні вимоги в тому числі і про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволені бути не можуть.
В частині визнання угоди недійсною рішення ніким не оскаржено.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3, представника позивача Лисака В.С., обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 03 березня 2008 року за договором про іпотечний кредит № HMТWGІ0000004816 ОСОБА_4 був наданий кредит в сумі 300000 гривень відповідно до якого відповідач зобов’язався повернути кредит зі сплатою фіксованої ставки відсотків за користування ним у розмірі 15% на рік. Кінцевий строк повернення 03 листопада 2029 року.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи і сторонами не оспорюються.
Вирішуючи спір по суті та звертаючи стягнення на іпотеку, суд виходив з того, що ОСОБА_4 з власної вини не виконав в визначенні строки зобов’язання по поверненню грошових коштів та наявність у нього заборгованості по кредиту в сумі 535 365 грн. 88 коп.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що в суму заборгованості, на час звернення з позовом до суду, позивач включив 535365 грн. 88 коп. у тому числі 296983 грн. 74 коп. заборгованості по кредиту, 2035 грн. 14 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 5379 грн. 59 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 149430 грн. 22 коп. простроченої заборгованості по відсотках, 81537 грн. 19 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов’язань.
За ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Встановлено, що в період дії кредитного договору, ЗАТ КБ «Приватбанк»в односторонньому порядку сфальсифікував додаткову угоду та збільшив відсоткову ставку за кредитом, що потягнуло збільшення щомісячних платежів та утворення заборгованості по погашенню кредиту. Відповідач не надав суду доказів про те, що довів до відома позивача рішення про зміну ним умов договору кредитування, зокрема, про підняття процентної ставки та про укладення додаткової угоди від 4.08.2008 року. Крім того фактичне сфальсифікування та зміна в односторонньому порядку істотних умов договору ПАТ КБ «Приват Банк»унеможливило належне виконання боржником умов договору, оскільки позбавило його можливості своєчасно і в передбачених попереднім договором розмірах погашати первісний кредит, оскільки фактично заблокував первісний рахунок НОМЕР_1 на який мав сплачувати борг ОСОБА_4 за первісним договором позики і змушував його перераховувати кошти по кредиту на рахунок НОМЕР_2, який не мав ніякого відношення до укладеного сторонами договору позики і відкриття якого є незаконним, оскільки угода, на підставі якої він був відкритий, визнана судом недійсною.
Відповідно до вимог ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність лише за наявності її вини.
Судом встановлено, що неправомірне укладення в односторонньому порядку зазначеної додаткової угоди банком і викладення первісної кредитної угоди в новій редакції із зміною істотних умов кредитного договору унеможливило належне виконання боржником не з власної вини свого зобов’язання за первісною кредитною угодою.
За таких обставин та враховуючи положення ст. 615 ЦК України, колегія суддів вважає, що припинення боржником виконання зобов’язань внаслідок укладення кредитором в односторонньому порядку сфальсифікованої додаткової угоди не може бути визнано неправомірним.
Відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про іпотеку»та ст. 614 ЦК України звернення стягнення на предмет іпотеки можливе лише у випадку не виконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання з його власної вини.
Суд першої інстанції зазначених обставин та вимог закону не врахував, в зв’язку з чим рішення підлягає до скасування, з ухваленням нового рішення про відмову ПАТ КБ «Приват Банк»у позові.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволити частково.
Рішення Теофіпольського районного суду від 10 грудня 2010 року за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк»до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення скасувати, а в задоволені позову публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк»- відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно: суддя апеляційного суду О.М. Леванчук