Справа №  22а-3552/11  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

30 березня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

                          Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах                                    апеляційного суду Хмельницької області        

                                                    в складі: головуючого –судді Варвус Ю.Д.,

                                                     суддів: Пастощука М.М., Купельського А.В.,  

                                                     при секретарі Пещанюк Л.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №22а-3552 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07 липня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому про визнання незаконними дій державного органу, стягнення невиплачених сум державної соціальної підтримки дитини війни.

       Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

                                          в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

ОСОБА_1, звертаючись в суд з вказаним позовом зазначала, що має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки, таке підвищення їй відповідачем виплачувалось частково, просила визнати неправомірними дії управління щодо невиплати та часткової виплати щомісячного підвищення пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2006 року та  зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з вказаного періоду.

       Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 07 липня 2010 року позов задоволено частково.

        Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в у м. Хмельницькому провести нарахування та щомісячну виплату недоплаченої пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених сум.

        Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в у м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 95 грн.50 коп.

        Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20 вересня 2010 року  зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому  здійснити нарахування та щомісячну виплату недоплаченої пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ОСОБА_1 за період з 01 січня 2010 року по 07 липня 2010 року з урахуванням виплачених сум.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому просить рішення суду скасувати, винести нове рішення, яким відмовити в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, вимог постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року

____________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Марцинкевич В.А.                                                          Справа № 22а-3552

Доповідач: Варвус Ю.Д.                                                                                                         Категорія №10.3.1

„Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, де встановлені конкретні суми підвищення до пенсії дітям війни. Крім того, законами України про Державний бюджет на відповідні роки не передбачалися видатки на виплату підвищення дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а Положенням про Пенсійний фонд України визначений вичерпний перелік напрямів використання коштів.

В судове засідання сторони не з'явились. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.    

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому слід залишити без задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

       Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно. Проте управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому позивачці така доплата до пенсії виплачувалася не повністю.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Давши належну оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, якими зупинення та внесення змін до порядку та розміру виплати доплати до пенсії дітям війни, встановлені ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними та положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, яким вказані вимоги закону не змінювалися і не зупинялися, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про порушення управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому зазначених норм закону щодо виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1  за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, а тому обґрунтовано задовольнив  вимоги в цій частині позову.

Доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і спростовуються наступними обставинами.

Так, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Тому посилання в апеляційній скарзі на те, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року є необґрунтованими. Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Безпідставними є і доводи апеляційної скарги про те,  що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника. Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Таким чином при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування".

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача щодо правомірності дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програм з доплат дітям війни, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Пенсійному фонду України для виконання покладених на нього обов'язків у справі виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.

Разом з тим, суд першої інстанції, у супереч вимогам п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито", стягнув з управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому 08 грн.50 коп. судових витрат по справі у вигляді судового збору, від сплати якого зазначений орган звільнений. Оскільки неправильне вирішення питання про судові витрати не призвело до неправильного вирішення справи, інші підстави для скасування рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з виключенням з резолютивної частини рішення вказівки про стягнення цих витрат.

         Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

у  х  в  а  л  и  л  а :

         Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому  залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07 липня 2010 року залишити без змін.

          Виключити з рішення суду вказівку про стягнення з управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1 8 грн.50 коп. судового збору, зменшивши загальну суму стягнутих судових витрат до 87 грн.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

                        Головуюча: (підпис)                        

                                Судді: (підписи)

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                                      Ю.Д. Варвус