АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-439/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 27 Колода Л.Д.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          15 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКарпенко О.В.

суддівНерушак Л.В, Пальонного В.С.

при секретаріМакарчук Н.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2010 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6,  ОСОБА_8  про стягнення  боргу, -

в с т а н о в и л а :

Позивач  АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_8 про розірвання кредитних договорів та стягнення боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно кредитного договору № 014/02-2/282-06 від 01.06.2006 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» надав ОСОБА_6 споживчий кредит у розмірі 4000 доларів США, строком на 60 місяців зі сплатою 18 % річних за користування кредитними коштами. Відповідно до п. п.1.1.,3.3.та 5.1  вищевказаного договору позичальник зобов’язався щомісячно здійснювати погашення кредиту та відсотки за користування кредитом та остаточно погасити отриманий кредит до встановленого договором строку.

        01.06.2006 року для забезпечення своєчасного повернення кредитних коштів по кредитному договору №  014/02-2/282-06 від 01.06.2006 року був укладений договір поруки № 014/02-2/282-06п між Банком і ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_8 взяв на себе зобов’язання відповідати перед Банком по борговим зобов’язанням ОСОБА_6 у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов’язань та нести солідарну відповідальність перед банком за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.  Відповідачем ОСОБА_6 зобов’язання по кредитному договору належним чином не виконувались, що призвело до виникнення заборгованості. Відповідно до п. 9.1. кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Станом на 06.09.2010 року загальна сума заборгованості становить 7701,05 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 60901,44 грн., з них 2168,08 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 17145,53 грн. – поточний залишок по кредиту, 310,37 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 2454,47 грн. – заборгованість по відсотках, 5222,61 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 41301,45 грн. – пеня за прострочені платежі по тілу кредиту та відсотках.

        Крім того, згідно кредитного договору № 014/02-2/287-06 від 02.06.2006 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» надав ОСОБА_6 споживчий кредит у розмірі 4000 доларів США, строком на 60 місяців зі сплатою 18 % річних за користування кредитними коштами. Відповідно до п. п. 1.1., 3.3. та 5.1 вищевказаного договору позичальник зобов’язався щомісячно здійснювати погашення кредиту та відсотки за користування кредитом та остаточно погасити отриманий кредит до встановленого договором строку. Відповідачем ОСОБА_6 зобов’язання по кредитному договору належним чином не виконувались, що призвело до виникнення заборгованості. Відповідно до п. 9.1. кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Станом на 06.09.2010 року загальна сума заборгованості за вказаним договором становить 8527,60 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 67437,97 грн., з них 2138,48 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 16911,53 грн. – поточний залишок по кредиту, 513,46 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 4060,54 грн. – заборгованість по відсотках, 5875,66 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 46465,90 грн. – пеня за прострочені платежі по тілу кредиту та відсотках. Позивач просив суд розірвати кредитні договори № 014/02-2/282-06 від 01.06.2006 року та № 014/02-2/287-06 від 02.06.2006 року, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредитному договору № 014/02-2/282-06 від 01.06.2006 року в сумі 7701,05 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 60901,44 грн., стягнути з ОСОБА_6 заборгованість по кредитному договору № 014/02-2/287-06 від 02.06.2006 року в сумі 8517,60 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 67437,97 грн., стягнути з ОСОБА_6 на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1283,40 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

         Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.12.2010 року провадження по справі в частині позовних вимог про розірвання кредитних договорів було закрито на підставі  п.3 ст. 205 ЦПК України.

         Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.12.2010 року  позовні вимоги  задоволено  повністю.

         Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_8 на користь АКТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору № 014/02-2/282-06 від 01.06.2006 року в сумі 7701,05 доларів США.

         Стягнуто з ОСОБА_6 на користь АКТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору № 014/02-2/287-06 від 02.06.2006 року в сумі 8517,60 доларів США, судовий збір в сумі 1283,40 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

         Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 оскаржила його в апеляційному порядку.

         В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить зобов’язати АТ «Райффайзен Банк Аваль», Черкаську обласну дирекцію АТ «Райффайзен Банк Аваль» надати докази по кредитним договорам № 014/02-2/282-06 від 01.06.2006 року та № 014/02-2/287-06 від 02..06.2006 року, а саме: розрахунок заборгованості по кредиту та по відсоткам, строк погашення якої не настав на момент подання позовної заяви до суду; розрахунок пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків, здійснений із урахуванням ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України; розрахунок простроченої заборгованості по кредиту та по відсоткам, строк погашення  якої настав на момент подання  позовної  заяви до суду.

         Просить рішення суду змінити, зменшити суму заборгованості по кредитних договорах на суму заборгованості по кредиту та по відсоткам, строк погашення якої не настав на момент подання позовної заяви до суду; зменшити суму пені у відповідності до розрахунку пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків, здійсненого із урахуванням ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України; зменшити суму судового збору, яка підлягає стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог.

         Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, що з’явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга  підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін,  виходячи з наступних  підстав.

         Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням  вимог матеріального і процесуального права.

        Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

        Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу  згідно із  законом.

        Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

        Ухвалюючи   рішення  про задоволення  позову,  суд виходив з того, що  відповідачі  ОСОБА_6 та ОСОБА_8 належним чином свої обов’язки по договору кредиту не виконували.

        Колегія  суддів вважає, що висновки  суду першої інстанції  є обгрунтованими і  відповідають обставинам справи та вимогам закону.

       Як вбачається із   матеріалів справи між сторонами 01.06. 2006 року був укладений кредитний договір № 014/02-2/282-06, згідно якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» надав ОСОБА_6 споживчий кредит у розмірі 4000 доларів США, строком на 60 місяців зі сплатою 18 % річних за користування кредитними коштами. Відповідно до п. п.1.1., 3.3.та 5.1  вищевказаного договору позичальник зобов’язався щомісячно здійснювати погашення кредиту та відсотки за користування кредитом та остаточно погасити отриманий кредит до встановленого договором строку.

        01.06.2006 року для забезпечення своєчасного повернення кредитних коштів по кредитному договору №  014/02-2/282-06 від 01.06.2006 року був укладений договір поруки № 014/02-2/282-06п між Банком і ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_8 взяв на себе зобов’язання відповідати перед Банком по борговим зобов’язанням ОСОБА_6 у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов’язань та нести солідарну відповідальність перед банком за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

         Станом на 06.09.2010 року загальна сума заборгованості становить 7701,05 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 60901,44 грн., з них 2168,08 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 17145,53 грн. – поточний залишок по кредиту, 310,37 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 2454,47 грн. – заборгованість по відсотках, 5222,61 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 41301,45 грн. – пеня за прострочені платежі по тілу кредиту та відсотках.

         Згідно кредитного договору № 014/02-2/287-06 від 02.06.2006 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» надав ОСОБА_6 споживчий кредит у розмірі 4000 доларів США, строком на 60 місяців зі сплатою 18 % річних за користування кредитними коштами.

         Відповідно до п. п. 1.1.,  3.3. та 5.1 вищевказаного договору позичальник зобов’язався щомісячно здійснювати погашення кредиту та відсотки за користування кредитом та остаточно погасити отриманий кредит до встановленого договором строку. Відповідачем ОСОБА_6 зобов’язання по кредитному договору належним чином не виконувались, що призвело до виникнення заборгованості.

          Відповідно до п. 9.1. кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Станом на 06.09.2010 року загальна сума заборгованості за вказаним договором становить 8527,60 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 67437,97 грн., з них 2138,48 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 16911,53 грн. – поточний залишок по кредиту, 513,46 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 4060,54 грн. – заборгованість по відсотках,  5875,66 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 46465,90 грн. – пеня  за прострочені  платежі по  тілу кредиту та  відсотках.

          Відповідно до ст. 610  ЦК України порушення зобов’язання  є його невиконання або виконання  з порушенням умов,  визначених  змістом зобов’язання   ( неналежне виконання).

         Як вбачається із  вимог ч. 1  ст. 612 ЦК України боржник вважається таким , що прострочив , якщо  він не приступив до виконання зобов’язання  або не виконав його у строк, встановлений  договором або законом.

          Відповідно до вимог  ч. 1 ст. 625 ЦК України  боржник не звільняється   від відповідальності за неможливістю   виконання    ним  грошового  зобов’язання, а згідно  вимог ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим  для виконання сторонами.

          Відповідно  до ст. 553 ЦК України   встановлено,   що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за  виконання  ним обов’язку.

          Поручитель   відповідає  перед кредитором  за порушення  зобов’язання   боржником.

          Відповідно  до ст. 554 ЦК  України   передбачено, що у разі    порушення  зобов’язання боржником, забезпеченого порукою, боржник і поручитель  відповідають  перед   кредитором   як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову  (субсидіарну   )  відповідальність   поручителя.

          Поручитель відповідає перед кредитором    у тому ж обсязі, що і боржник,  включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором  поруки.

          Відповідно   до ч.2 ст.1050 ЦК  України  передбачено,  якщо договором   встановлений обов’язок   позичальника  повернути позику частинами  ( з розстроченням ), то у разі прострочення повернення  чергової частини позикодавець має право  вимагати дострокового повернення  частини  позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому   відповідно   до ст. 1048 ЦК  України.  

         Як вбачається із ст.  2 Закону України  «Про банки і банківську діяльність» кошти - це гроші   у національній   або іноземній   валюті   чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 даного Закону  визначають операції банків  із розміщення залучених коштів від свого імені  ,  на власних  умовах  та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується . Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії  та письмового дозволу.

         Із  роз’яснення  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14  «Про судове рішення у цивільній справі»    в абзаці  3 п. 14 зазначено, що   суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми   в іноземній валюті  з правовідносин , які виникли   при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом  ( ч. 2 ст. 192 , ч. 3 ст. 553 ЦК України, Декрету КМ України  від 19 лютого 1993 року   № 15-93  «Про систему валютного  регулювання  і валютного контролю).

         Колегія  суддів  вважає обгрунтованим  висновок,  що  не суперечить чинному законодавству  України стягнення заборгованості  за кредитним договором чи договором банківського вкладу   в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась   за договором і позивач просить  стягнути  суму в валюті. Суду необхідно перевірити та переконатись, що банк має генеральну ліцензію   та письмовий дозвіл  на здійснення  валютних операцій, отриманих у встановленому  порядку.

        Виходячи з того, що виконання  договірних  зобов’язань  в іноземній  валюті   не суперечить  чинному законодавству,  тому   наряду зі стягненням  заборгованості  в іноземній  валюті  суд  має право стягнути й проценти за користування кредитним  договором   чи проценти  на банківський вклад ( ст. ст. 1054, 1061  ЦК України )  в іноземній валюті , так як такий процент  не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима.

         Посилання  апелянта  у апеляційній скарзі, що рішення суду є незаконне, нічим не підтверджено  та не наведено підстав, встановлених ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у справі, оскільки відповідно  ч.2 ст. 308 ЦК України  не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

        Колегія суддів вважає, що доводи  апеляційної скарги не є суттєвими, не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм  матеріального  чи процесуального  права, які призвели чи могли призвести  до неправильного вирішення справи ,  висновків суду не спростовують , а тому підстав для скасування чи зміни   рішення суду першої інстанції не має .

       Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315  ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6  відхилити.

 Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2010 року у справі за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення боргу залишити без змін.

 Ухвала набирає чинності  з моменту проголошення та може  бути оскаржена в касаційному порядку до суду   касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

          Судді :