АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-650/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Ткаченко О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Карпенко О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Карпенко О.В.
суддів Бабенка В.М. , Нерушак Л.В.
розглянувши у письмовому провадженні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 08 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 в вересні 2009 року звернувся до Тальнівського районного суду Черкаської області із позовом до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Свої вимоги мотивує тим, що має статус дитини війни відповідно до Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», оскільки народився ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідно до ст. указаного закону у редакції до 01 січня 2008 року, коли до нього були внесені зміни згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, йому як дитині війни з 01 січня 2006 року має виплачуватися соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року та ЗУ »Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дія указаного положення ЗУ від 18.11.2004 року »Про соціальний захист дітей війни» була зупинена на відповідні роки.
ЗУ »Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року це положення закону було змінено.
Однак Конституційний Суд України своїм рішенням від 9.07.2007 року визнав неконституційним пункт 12 ст. 71 ЗУ »Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Також Конституційний суд України своїм рішенням від 22 травня 2008 року визнав неконституційним п.41 розділу 2 »Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ »Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесені зміни до ст. 6 ЗУ від 18.11.2004 року »Про соціальний захист дітей війни».
Позивач вказує, що йому безпідставно в період з 1 січня 2006 року по 01 серпня 2009 року не було виплачено вказану щомісячну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, вказуючи при цьому, що відповідно до ст. 28 ЗУ »Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та зазначає, що відповідно до ст. 6 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив 4302 грн. за 2006 рік. Також, відповідно до ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив 4809 грн. за 2007 рік. Відповідно до ЗУ»Про державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив за 2008 рік 5793 грн.
Всього сума невиплаченої соціальної державної допомоги за 2006 -2008 роки становить: ( 4302+4809+5793) х 30%=4471, 20 грн.
ОСОБА_5, уточнивши вимоги, просив в судовому порядку визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати указаної суми та зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити йому указану доплату.
Також позивач просив суд відновити пропущений ним строк позовної давності за указаними вимогами, оскільки про порушення його прав стало відомо лише весною 2008 року.
Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 08 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 - задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_5 строк для звернення до суду за захистом своїх прав.
Визнано відмову управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_5, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_5 відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 01 серпня 2009 року включно, за виключенням коштів виплачених в 2008-2009 роках.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, повністю відмовивши позивачу у задоволенні позовних вимог, так як вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою та винесеною з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Поскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку, про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004 р., чинній в 2009 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" КМ України надано право у 2009 р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2008 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-IV в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-VI про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 р. №2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 р.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі УПФ України в Тальнівському районі Черкаської області на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-IV державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи УПФ України в Тальнівському районі Черкаської області щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом першої інстанції до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Разом з тим, судом першої інстанції не звернуто увагу на заперечення відповідача про те, що згідно із вимогами ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із її сторін. На застосування цієї вимогу закону наполягав відповідач в суді першої інстанції, тому суду першої інстанції необхідно було задоволити позовні вимоги в межах річного строку звернення до суду. Зазначений строк звернення до суду не є процесуальним строком, а тому поновленню чи продовженню не підлягає.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, позивач звернувся до суду 15 вересня 2009 року та просив провести стягнення заборгованості соціальної допомоги з 01 січня 2006 року по 01 серпня 2009 року, у зв’язку із чим позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають до часткового задоволення лише за період з 15.09.2008 року по 31.12.2008 року.
При таких обставинах постанова суду першої інстанції підлягає до зміни із покладенням зобов'язання на відповідача провести перерахунок пенсії позивачу за період з 15.09.2008 року по 31.12.2008 року.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 198, 201, 205 КАС України, судова колегія, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області - задоволити частково.
Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 08 лютого 2010 року - змінити.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та провести відповідні виплати за період з 15 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Виключити з постанови суду вказівку про поновлення позивачеві строку звернення до суду за захистом своїх прав.
В іншій частині постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 08 лютого 2010 року - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду касаційної інстанції на протязі одного місяця.
Головуючий :
Судді :