ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

за позовом  ТзОВ "ТТК"  вул. Симоненка, 1, м. Івано-Франківськ, 76006

до відповідача  ПП ОСОБА_1АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2)

про стягнення заборгованості в сумі 476, 53 грн.

Cуддя  Булка Володимир Ігорович

При секретарі   Кріцак Василь Мирославович

Представники:

Від позивача:  Тимчук С.М., представник, (довіреність № 264 від 28.08.07р.)

Від відповідача представники не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТК" звернулося  в суд із позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 476, 53 грн.

       Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.

      Відповідач двічі в засідання суду не з"явився, відзиву на позовну заяву не подав.

     За наведених обставин та в силу ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача.

  Заслухавши представника позивача та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

     25 квітня 2005 року між ТзОВ "ТТК" (позивач) та підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладений договір № 10178 про надання послуг елетрозв"язку.

    Згідно до умов договору позивач зобов"язувався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв"язку, а відповідач зобов"язувався приймати надані полуги та своєчасно сплачувати їх вартість відповідно до встановлених тарифів

       Відповідно до п. 4.5 Договору оплата отриманих послуг проводиться споживачем з другого числа, але не пізніше двадцятого числа наступного місяця.

      Як вбачається з матеріалів справи , відповідач за період з 01.03.05р. по 01.02.06р. за наданні послуги не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 476, 53 грн.

      14.09.07 позивач направив на адресу відповідача претензію  з вимогою виконати взяті на себе зобов"язання по оплаті наданних послуг елетрозв"язку.

        Відповідач відповіді на претензію не надав, боргу не сплатив.

    Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав:

- у відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

      Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

    Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

      Таким чином на підставі норм чиннного цивільного та господарського кодексу позивачем вжито всіх заходів досудового врегулювання спору, які не дали результатів, а тому останній звернувся до суду за захистом порушеного права.

      Внаслідок того, що відповідач не виконав взяті на себе зобов"язання на час пред"явлення позову , за відповідачем рахується заборгованість  в сумі  476, 53 грн.

     Викладені вище обставини підтверджуються матеріалами справи,  є обгрунтованими, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

      Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

   Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з ПП ОСОБА_1  АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2) - ( код НОМЕР_1) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК"  вул. Симоненка, 1, м. Івано-Франківськ, 76006 (р/р 26005300010164 в АКБ "Прикарпаття", МФО 336310, код 20530616)  476, 53 грн. заборгованості,  102, 00 грн. держмита та 118,00грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                 Булка Володимир Ігорович

                                                                        Рішення підписане _______________.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Кріцак Василь Мирославович