АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-430/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія   10.3.1.  Охріменко Н.І.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Ювшин В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЮвшина В.І.

суддівКорнієнко Н.В., Пономаренко В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу  ОСОБА_5  на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та  стягнення щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_5 21 січня 2010 року пред'явила позов до управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області про  визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії "Дітям війни".  Зазначила, що вона  відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни.

Згідно ст. 6 Закону  має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії її, як дитині війни,  протягом 2006 - 2008 років нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством. На підставі наведених обставин ОСОБА_5 просить суд задовольнити її вимоги, визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 3891,90 грн.  

Постановою Чорнобаївського районного суду  Черкаської області від 17 лютого 2010 року в задоволенні позову відмовлено в зв’язку з пропуском позивачкою строку звернення до суду, за який вона просить провести стягнення.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою  задоволети її позовні вимоги, так  як  вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою та винесеною з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, судова колегія проходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004р.,  чинній в 2009р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" КМ України надано право у 2008 р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2008р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Вирішуючи спір і відмовляючи в задоволенні позову, суд правомірно виходив з того, що згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із її сторін. На застосування цієї вимогу закону наполягав відповідач в суді першої інстанції, тому суду першої інстанції обгрунтовано задоволив дане клопотання та відмовив в задоволенні позову за пропуском строку звернення до суду. Зазначений строк звернення до суду не є процесуальним строком, а тому поновленню чи продовженню не підлягає. Позивач звернулась до суду 21.01.2010 року та просила провести стягнення заборгованості соціальної допомоги за 2006 - 2008 роки. Тому її позовні вимоги не підлягають до задоволення, так як на момент звернення її до суду пройшло більше одного року.

Безпідставними є також посилання позивача на те, що про порушення свого права вона узнала лише в листопаді 2009 року, так як починаючи з 2006 року вона отримувала надбавку до пенсії в розмірі меншому, чим визначено Законом України «Про соціальний захист дітей війни» і відповідно знала про порушення свого права.

За таких обставин постанова суду першої інстанції відповідає встановленим правовідносинам та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 197, 195,  199, 200, 206 КАС України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Чорнобаївського районного суду  Черкаської області від 17 лютого 2010 року відхилити, а постанову Чорнобаївського районного суду від 17 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий :

          Судді :