АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-533/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.1 Маринчук М.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Нерушак Л. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБабенка В.М.
суддівНерушак Л.В., Карпенко О.В.
при секретаріПетруха М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області, на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області про перерахунок пенсії по інвалідності, -
в с т а н о в и л а :
Позивач ОСОБА_6 12.01. 2010 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі про перерахунок раніше призначеної державної пенсії, вказуючи, що він є учасник ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1 категорії та став інвалідом 3 групи захворювання, що пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв’язку з даними обставинами йому було призначено пенсію, яка на його думку не відповідає вимогам закону.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач всупереч вимогам ст. ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії», не провів відповідне перерахування розміру пенсій та не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено ч.3 ст.67 цього Закону.
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду – без змін з таких підстав. Відповідно ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 ч. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом позивач є особою, що постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС та інвалідом ІІІ групи, інвалідність якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області, де отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6-и мінімальних пенсій за віком.
Крім того, позивачу згідно із ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Як вбачається із матеріалів справи , виплати здійснюються відповідачем у значно менших розмірах, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання пенсії як інвалід ІІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, які мають бути виплачені відповідачем відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не постановою КМУ.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України ( ч. 2 ст. 46 Конституції України).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві, застосуванню підлягають стаття 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Колегією суддів не приймаються до уваги положення ч. 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, так як наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та пенсії як інваліду ІІІ групи, захворювання якої пов’язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів дійшла висновку, що право позивача на отримання належних йому виплат, передбачених ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахованих відповідно до мінімальної пенсії за віком, було порушено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову та вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанови суду першої інстанції – без змін.
Доводи апеллянта не є суттєвими, спростовуються вищенаведеними матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області залишити без задоволення.
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області про перерахунок пенсії по інвалідності залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :