АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1169/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.1. Коваленко В.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоЮвшина В.І.
суддівКорнієнко Н.В., Пономаренко В.В.
розглянувши в порядку письмово провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області на постанову Кам’янського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 пред'явила позов до управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії "Дітям війни". Зазначила, що вона відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни.
Згідно ст. 6 Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії її, як дитині війни, протягом 2008 року нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством. На підставі наведених обставин ОСОБА_5 просить суд задовольнити її вимоги, визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених сум та стягнути з відповідача недоплату до пенсії за зазначений період в сумі 684 гривни 20 коп.
Постановою Кам’янського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2009 року позов задоволено.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_5 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.06. 2008 року по 31.12.2008 року включно неправомірними.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області здійснити перерахунок ОСОБА_5 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, який визначений ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року включно, з урахуванням проведених за цей період виплат та стягнути з відповідача недоплату пенсії за зазначений період в сумі 684 гривни 20 коп.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог, так як вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим та винесеним з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги по наступних підставах:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004р., чинній в 2009р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" КМ України надано право у 2008р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата з 22.05.2008 року дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію з 22 травня 2008р.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
На застосування вимог ст. 100 КАС України в редакції що діяла на час вирішення спору відповідач не заявляв клопотання. Також відповідач не заперечував та не оскаржує в апеляційній скарзі стягнення з нього визначеної судом суми недоплати до пенсії, а не передбачене ст. ст. 21, 105, 162 зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 206 КАС України, судова колегія,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кам’янському району Черкаської області на постанову Кам’янського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2009 року відхилити, а постанову Кам’янського районного суду від 10 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді :