АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-651/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія 10.3.1 Кухар М.П.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБабенка В.М.

суддівНерушак Л.В, Карпенко О.В.

при секретаріПетруха М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 05 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

в с т а н о в и л а :

15.12.2009 року ОСОБА_6 звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.   

Свої вимоги мотивувала тим, що вона 1939 року народження, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада  2004 року, є дитиною війни та  згідно ст. 6 даного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Просила визнати відмову відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною. Зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн. Крім того, просила зобов’язати відповідача нараховувати вказану допомогу в подальшому при нарахуванні пенсії.    

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 05 лютого 2010 року  позов задоволено частково.

Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі  Черкаської області щодо виплати ОСОБА_6, щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі  Черкаської області нарахувати ОСОБА_6 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  починаючи з 15 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, за виключенням коштів виплачених в 2008 році.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач, у встановлені строки оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, посилаючись на неповне та необ’єктивне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, просить  скасувати постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 05 лютого 2010 року і прийняти нову постанову  про  відмову позивачу у задоволенні   позовних  вимог повністю. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону жоден нормативно-правовий акт не передбачає.

Не є обґрунтованим посилання відповідача в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти, оскільки згідно частини 2 ст.3 Закону № 2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано судом не взяті до уваги, так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.

Відповідач у визначених Законом розмірах підвищення до пенсії позивачу не виплачував, а тому рішення суду про часткове задоволення позовних вимог позивача у рамках строку передбаченого для звернення за судовим захистом, який у відповідності до вимог адміністративного судочинства становить один рік, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до  положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Колегія суддів вважає,  що суд вірно прийшов до висновку про те, що  адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.

Відповідно до вимог ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 ч. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції,  суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи  з викладеного, апеляційна скарга відповідача підлягає до залишенню  без задоволення , а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

 В задоволенні апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаськоїобласті – відмовити.

          Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 05 лютого 2010 року – залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної  інстанції протягом   двадцяти   днів.

Головуючий :

          Судді :