АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-195/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Кухар М.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Магда Л. Ф.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМагди Л.Ф.
суддівБабенка В.М., Міщенка С.В.
при секретаріГолобородько С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу УПФ України в Тальнівському районі на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_7 30 вересня 2009 р. звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. В позовній заяві вказувала, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни.
Згідно ст. 6 цього Закону вона має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як дитині війни, протягом 2006 - 2008 років не нараховувалося та не виплачувалося.
Тому ОСОБА_7 просила суд задовольнити її вимоги, відновити пропущений строк звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 3 891,90 грн. та в подальшому при нарахуванні пенсії.
В запереченні на позов Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі просило в задоволенні позову відмовити та застосувати до заявлених вимог річний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України.
Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2009 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_7 строк для звернення до суду за захистом своїх прав.
Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі щодо виплати ОСОБА_7 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - протиправною.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі нарахувати ОСОБА_7 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. включно та з 30 вересня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., за виключенням коштів виплачених в 2008 році.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, УПФ України в Тальнівському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування постанови і ухвалення нової про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова суду повинна бути змінена виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року, поновили свою дію у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" КМ України надано право у 2009 р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Однак визначаючи період перерахунку, суд помилково зобов’язав відповідача нарахувати та виплатити позивачці вказану допомогу в 2007 р. з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., тоді як позивачка звернулася до суду з даним позовом 30 вересня 2009 р., отже перерахунку підлягає тільки період з 30 вересня по 31 грудня у 2008 р. Тому постанову суду в цій частині необхідно змінити, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, в редакції, що діяла на час розгляду справи, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
УПФ України у Тальнівському районі у запереченні на позов заявило про застосування відносно вимог позивачки річного строку звернення до суду та наслідків пропущення цього строку, встановлених ст. ст. 99, 100 КАСУ.
Тому суд необгрунтовано прийшов до висновку про задоволення вимог позивачки та зобов'язання відповідача нарахувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., оскільки повинен був застосувати річний строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, про що заявляло УПФ України.
З наведених вище підстав суд необґрунтовано постановив і поновити позивачці строк звернення до суду, оскільки наслідки пропуску строків звернення до суду з адміністративним позовом визначено ст. 100 КАС України.
Поряд з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачка просила суд зобов’язати УПФУ здійснювати нарахування та виплату їй вказаної доплати до пенсії і в майбутньому.
Правильно відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог позивачки про зобов’язання відповідача проводити такі нарахування в майбутньому, суд не прийняв до уваги та не врахував ту обставину, що і в період розгляду справи в суді до винесення постанови право позивачки на нарахування та отримання зазначеної допомоги порушувалось, та така допомога їй не виплачувалась.
Тому судова колегія приходить до висновку про те, що ухвалюючи нову постанову, відповідача необхідно зобов’язати нарахувати та виплатити ОСОБА_7 щомісячну державну допомогу, як дитині війни, і в 2009 р.: з 1 січня по 14 грудня 2009 р., тобто по день ухвалення постанови судом першої інстанції.
В іншій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу УПФ України в Тальнівському районі задовольнити частково, постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни змінити в частині поновлення строку звернення до суду та в частині визначення періоду, за який відповідача зобов'язано здійснити нарахування і виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Абзац четвертий резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції: Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_7 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 30 вересня 2008 р. по 14 грудня 2009 р., за виключенням коштів виплачених в 2008-2009 роках.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :