АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1196/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10. 3.2 Коваленко В.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пальонний В. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБабенка В.М.
суддівПальонного В.С., Нерушак Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Кам'янському районі Черкаської області на постанову Кам'янського районного суду Черкаської області від 19 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України у Кам'янському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови щодо перерахунку пенсії та зобов'язання провести її перерахунок, -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Кам'янському районі Черкаської області про визнання відмови щодо перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок.
В обґрунтування заявлених вимог вказував, що є інвалідом другої групи внаслідок захворювань, пов’язаних з роботами в зоні відчуження Чорнобильської АЄС і у відповідності з ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-Х11 розмір його пенсії не може бути нижчим восьми мінімальних пенсій за віком, а відповідно до ст.50 вказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, по другій групі інвалідності в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Оскільки розмір фактично отримуваної ним пенсії значно нижчий, він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок його пенсії, але відповідач, посилаючись на постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року № 523, від 3.01.2002 року №1, від 13.07.2004 року № 894, від 27.12.2005 року № 1293, від 22.05.2008 року № 530, відмовив в задоволенні його заяви.
Посилаючись на пріоритетність законів над підзаконними актами і вважаючи, що при визначенні розміру його пенсії застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач просив визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку його пенсії у відповідності з зазначеним Законом, зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кам'янському районі Черкаської області здійснити такий перерахунок і виплату йому пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого законом розміру мінімальної пенсії за віком на час виплати, а також стягнути з відповідача на його користь невиплачені йому за період з 01.11.2006 року по даний час щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю та різницю між розміром пенсії по інвалідності, на яку він має право у відповідності з Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-Х11 і фактично виплаченою пенсією.
19 листопада 2009 року позивач надав заяву, в якій змінив позовні вимоги, просив здійснити перерахунок пенсії по інвалідності і виплатити її за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Постановою Кам'янського районного суду Черкаської області від 19 листопада 2009 року позов задоволено.
Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області в перерахунку ОСОБА_5 державної пенсії в розмірі, не нижчому шести мінімальних пенсій за віком та встановленні додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язано відповідача провести у відповідності до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок та виплату ОСОБА_5 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язано відповідача провести у відповідності до ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок та виплату ОСОБА_5 державної пенсії як особі, віднесеній до категорії І у розмірі 8 мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В апеляційній скарзі начальник управління Пенсійного фонду України у Кам'янському районі Черкаської області, посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, на підставі неповно з’ясованих обставин справи, просить її скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її частково задовольнити.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності його бездіяльності, яка полягає в неперерахуванні розміру отримуваної позивачем державної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідності з вимогами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції до внесення змін Законом України № 107-VI від 28.12.2007 р., тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Однак повністю погодитись з таким висновком районного суду не можна.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи і отримує пенсію у відповідності з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом № 107-VI, і здійснити позивачеві відповідні нарахування, але в порушення вимог указаних статей таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Вирішуючи спір і задовольняючи позовні вимоги, суд правильно послався на положення ст. ст. 49, 50, 54 зазначеного Закону щодо виду та розміру пенсії, право на отримання якої має позивач і правомірно не застосував ст. ст. 50, 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, зміненій Законом від 28 грудня 2007 р. № 107-VI, оскільки згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. №10-рп/2008 зміни щодо розміру пенсій, внесені цим Законом, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції цього Закону від 28.02.1991р. № 796-ХІІ поновили свою дію з 22 травня 2008р.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ст. 71 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ дія положень цього закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що порядок обчислення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України є безпідставними, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Враховуючи зазначене, судом не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії як інваліду третьої групи, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. ст. 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Визнаючи протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у Кам'янському районі Черкаської області в перерахунку ОСОБА_5 державної пенсії в розмірі, не нижчому восьми мінімальних пенсій за віком та встановленні додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, суд не вказав період, за який така відмова визнана протиправною, а задовольняючи позовні вимоги про зобов’язання відповідача нарахувати позивачеві основну та додаткову пенсію у відповідності з Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, суд допустив порушення норм процесуального права.
Суд неправильно застосував положення ст. 99 КАС України в редакції, яка була чинною на час розгляду справи, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та положення ч. 1 ст. 100 КАС України в редакції, яка була чинною на час розгляду справи, згідно до якої пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Проте суд першої інстанції, в порушення наведених вимог закону, задовольнивши позовні вимоги позивача за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року вийшов за межі річного строку з часу звернення до суду.
Позивач звернувся до суду з позовом 13 жовтня 2009 року і просив здійснити йому перерахунок пенсії по інвалідності та виплатити йому недораховані суми з 22 травня 2007 року по 31 грудня 2008 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 13 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає зміні в зв’язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 197,198, 201, 205 КАС України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Кам'янському районі задовольнити частково.
Постанову Кам'янського районного Черкаської області від 19 листопада 2009 року змінити.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Кам'янському районі щодо перерахунку ОСОБА_5 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності зі ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції до внесення змін Законом від 28 грудня 2007 р. № 107-VI, за період з 13 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кам'янському районі здійснити нарахування та виплату ОСОБА_5 державної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, у відповідності зі ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції до внесення змін Законом України від 28 грудня 2007 р. № 107-VI, виходячи із встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком станом на час виплати, за період з 13 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням фактично отриманих за вказаний період виплат.
В іншій частині постанову суду залишити без змін..
Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді :