АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-524/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.2 Орленко В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Карпенко О. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоКарпенко О.В.
суддів Бабенка В.М. , Нерушак Л.В.
при секретарі Голобородько С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу начальника управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання неправомірною відмови в перерахунку пенсії,
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 в липні 2009 року звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання неправомірною відмови в перерахунку пенсії, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є інвалідом III групи внаслідок захворювань, пов’язаних з роботами в зоні відчуження ЧАЕС, має статус інваліда війни, пенсія по інвалідності виплачується їй управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси. Статтями 50 та 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» встановлено, що вона має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, розмір її пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком та інвалідам війни пенсія війни підвищується у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, інвалідам війни виплачується цільова грошова допомога в розмірі 50 грн. в місяць. Тому просить суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси неправомірними, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок по інвалідності і виплачувати її з дня подання заяви до суду, судові витрати пов’язані з розглядом справи покласти на відповідача.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково.
Визнано незаконною відмову відповідача у перерахунку позивачу пенсії у відповідності вимог ст. ст. 50, 54, 67 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_6 відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01.07.2009 року, з урахуванням сплачених сум.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 3,40 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, відмовивши позивачу у задоволенні його позовних вимог, так як вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою та винесеною із неправильним застосуванням норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відхилення апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, виходячи із наступного.
Так, апелянт зазначає, що судом не враховано ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в якій встановлені чіткі межі застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для пенсій, призначених за цим Законом.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням.
Позивач одержує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 N 796-XII.
Розрахунок пенсії позивачу проведений, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", і становить 19,91 гривень.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України N 796-XII, застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Так, статтею 49 Закону N 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
У відповідності з частиною четвертою статті 54 Закону N 796, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статті 28 Закону України від 09.07.2003 N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523.
Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України N 796-XII.
Щодо правил постанови Кабінету Міністрів України N 1 від 03.01.2002 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", на яку посилається відповідач, то нею встановлені розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, які не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком та суперечать положенням статей 50, 54 Закону N 796-XII.
Також суд правильно не взяв до уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом, тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.
Тому суд першої інстанції правильно виходив із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, а їх висновок, що при розрахунку державної та додаткової пенсій передбачених статтями 50, 54 Закону N 796-XII, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, є обґрунтованим.
Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність дій відповідача та зобов'язав його провести перерахунок пенсії позивача з 01.07.2009 року, з урахуванням сплачених сум.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205 КАС України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси - відхилити.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена до адміністративного суду касаційної інстанції на протязі одного місяця.
Головуючий :
Судді :