ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

за позовом  Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ 

до  Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська

про визнання недійсною другої податкової вимоги від 08.05.2007 р. № 2/100 

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 дов  від 13.06.2007 року 

від відповідача: Дмитришина В.І.  дов № 1149/10/10-1 від 15.01.2007 року 

від відповідача: Товста Н.А. дов № 29521/10/10-1 від 19.11.2007 року

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства  України в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулася з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції                   м. Дніпропетровська  (далі -відповідач) і просить суд  визнати недійсною другу податкову вимогу від 08.05.2007 року № 2/100.  Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що податок на додану вартість та податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності нараховані відповідачем незаконно.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що податки нараховані позивачеві обґрунтовано.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд

В с т а н о в и в :

На підставі акту від 01.02.2007року №00028327 „Про результати виїзної планової перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків приватним підприємцем ОСОБА_1 за період 01.07.2004 року по 30.09.2006 року”, відповідачем видані податкові повідомлення-рішення від 12.02.2007 року №0000061711/0, яким нараховано податок з доходів фізичних осіб на суму 22995,18грн., та №0000071711/0, яким нараховано податок на додану вартість на суму 8337,0грн. та застосовані штрафні санкції на суму 8483,0грн., всього на суму 16820,0грн. 

Вказані рішення вручені позивачу 22.02.2007року, про що свідчить поштове повідомлення, яке залучено до матеріалів справи.

У зв'язку з несплатою вказаних сум податків повністю відповідач направив на адресу позивача другу податкову вимогу № 2/100 від 08.05.2007 року на суму податкового боргу в розмірі 38115,18грн., що складає суму з ПДВ 15120,0грн. та з податку  з доходів фізичних осіб 22995,18грн.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з п.1.10  ст.1 Закону України „Про  порядок погашення зобов'язань перед бюджетними та державними цільовими фондами” податкова  вимога  - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України „Про  порядок погашення зобов'язань перед бюджетними та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) -це податкове  зобов'язання  (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

На підставі п/п.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону податкове зобов'язання платника  податків,  нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

В силу п/п.5.3.1 п.5.3 ст.5 вказаного Закону платник податків зобов'язаний погасити нараховану контролюючим органом суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Враховуючи наведені норми, слід зазначити, що матеріали справи свідчать про узгодженість  суми податків, включених до спірної податкової вимоги. Фактів адміністративного або судового оскарження позивачем не наведено. Податкові зобов'язання за повідомленнями-рішеннями від 12.02.2007 року №0000061711/0 та №0000071711/0 не сплачені позивачем у встановлений Законом строк, тому з 05.03.2007року перетворилися у податковий борг. У зв'язку  з цим відповідач на законних підставах,  обґрунтовано виніс відносно позивача другу податкову вимогу № 2/100 від 08.05.2007 року на суму податкового боргу в розмірі 38115,18грн.   

Посилання позивача щодо незаконності донарахування йому зазначених податків суд не приймає до уваги, оскільки це не є предметом дослідження та доказування за предметом спору по даній справі, на що позивачеві було вказана судом на попередньому судовому засіданні.

У зв'язку з викладеним суд не вбачає підстав для скасування другої податкової вимоги відповідача, що є підставою для відмови в задоволенні  позову.

Керуючись ст.ст.94, 160-163, п.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                Н.Б.Кеся

Постанову підписано у повному обсязі 11.01.2008року