Справа № 2-а-2145/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 травня 2011 року         Комсомольський районний суд м. Херсона в складі:

                                          головуючого –судді: Дзиговського Ю.В.

                                                  при секретарі: Сікора О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС м.Херсона ОСОБА_2  про визнання дій протиправними та скасування постанови, суд

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 08.03.2011 року інспектором ДПС відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КпАП України, та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення  про накладення  адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Позивач із даною постановою не згоден, вважає її незаконною, оскільки правил дорожнього руху не порушував, надав перевагу в русі пішоходам, після чого продовжив рух.  Позивач вважає, що при складанні даного протоколу та винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення, працівником ДПС не було дотримано вимог ст.ст.245, 268, 276, 280 КпАП України. В зв'язку з чим, позивач просить суд визнати дії  інспектора ДПС БДПС м.Херсона ОСОБА_2Ю по складанню протоколу про адміністративне правопорушення від 08.03.2011 року протиправними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВТ1  № 03879 від 08.03.2011 року.  

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд позив задовольнити по вищезазначеним обставинам.  

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

             Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

             Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

             В ч.1 ст. 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.            

             У своїй позовній заяві, як на підставу в обґрунтування своїх вимог, позивач посилався на те, що він  не скоював даного правопорушення, оскільки надав перевагу в русі пішоходам, після чого продовжив рух. Крім того, при складанні протоколу та винесенні постанови відповідачем не дотримано вимоги законодавства, щодо процедури розгляду справи.   

             Судом встановлено, що 08.03.2011 року відповідачем відносно позивача було складено протокол та винесено постанову серії ВТ1  № 03879, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Згідно даних постанови позивач 08.03.2011 року він на автомобілі НОМЕР_1, рухався в м.Херсоні, при повороті праворуч на вул.Лавреньова  не надав переваги в русі пішоходам, які переходили проїзну частину.  

         Згідно ст.245 КпАП України - завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

          Стаття 268 КпАП України визначає  права особи, яка притягається до адміністративного порушення. Одним з таких прав є "при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичною особи", тобто не зважаючи на місце розгляду справи особа при розгляді справи має право користуватися юридичною допомогою.

          Відповідно до ст. 280 КпАП України - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують  і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

            Так суд дійшов висновків, що протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача від 08.03.2011 року складено неправомірно, оскільки відповідачем по справі не надано жодного доказу того, що останній порушив правила дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України. Крім того, при винесенні вказаної постанови інспектором ДПС порушено правила розгляду адміністративної справи у відношенні позивача, а саме відповідачем не було надано правопорушнику право на захист, не з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують  і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, також не з'ясовано матеріальний стан правопорушника. Таким чином відповідачем порушено норми чинного законодавства.

            Зазначені обставини є логічними та повністю узгоджуються із матеріалами справи, у зв'язку із чим у суду немає підстав ставити їх під сумнів.

           Враховуючи припис ст.72 КАС України, суд вважає  за необхідне позов задовольнити.

           На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 69, 71, 72, 86, 159-162 КАС України, ст. ст. 22, 247, 254, 287-289, 293 КпАП України, Рішенням Конституційного Суду України від 16.11.2000 року № 13-рп/2000, суд -

постановив:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС м.Херсона ОСОБА_2  про визнання дій протиправними та скасування постанови –задовольнити.

            Визнати протиправними  дії інспектора ДПС БДПС м.Херсона ОСОБА_2  по складанню протоколу про адміністративне правопорушення від 08.03.2011 року відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України.

            Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВТ1  № 03879 від 08.03.2011 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.   

           Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 –закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.     

             Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя:ОСОБА_3