Сколівський районний суд Львівської області

                                                                                        Справа №  1-59/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 березня 2011 року Сколівський районний суд Львівської області в складі: головуючого –судді                               Янка Б.Я.;

при секретарі                                        Павкевич Н.Я.;

з участю прокурора                              Коциби Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1, 14.02.2011 року, близько 19.30 год., в житловому будинку та на подвір’ї потерпілої ОСОБА_2, що в с. Кальне Сколівського району Львівської області, на ґрунті хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, кричав та обзивав різними нецензурними словами потерпілу ОСОБА_2, і наніс їй два удари своєю правою рукою в обличчя, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно 14.02.2011 року, близько 19.30 год. в с. Кальне Сколівського району, в результаті сварки з потерпілою завдав їй двох ударів по обличчю, заподіявши легкі тілесні ушкодження, у вчиненому щиро розкаявся.

Крім визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненому злочині стверджена іншими, зібраними по справі доказами, які в судовому засіданні не досліджувалися.

Враховуючи те, що підсудний свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, інші учасники процесу та зокрема потерпіла не оспорюють фактичні обставини справи,  судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, та роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих фактичних обставин справи в апеляційному порядку, а тому суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи всі зібрані по справі докази та їх в сукупності, суд вважає вину підсудного у скоєні ним злочину доведеною в судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1Т вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив –хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Обтяжуючих вину підсудного у вчиненні злочину обставин суд не вбачає.

При визначенні міри покарання підсудному суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу підсудного, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, його характеристику, думку потерпілої, яка просить суворо його не карати та претензій до нього не має, а також той факт, що злочин ним вчинено вперше.

З урахуванням наведених обставин суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_1 покарання передбачене санкцією статті 296 ч.1 КК України у виді –обмеження волі та застосувати до нього ст. 75 КК України –звільнення від відбування покарання з випробуванням та згідно ст. 76 КК України покласти на нього певні обов’язки.  

Керуючись ст. ст. 323 –324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК України до одного року обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно ст. 76 ч. 1 п. п. 2, 3, 4 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи та періодично з’являтися у вказані органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти днів з моменту його проголошення, або з моменту вручення копії вироку засудженому, який перебуває під вартою.

                    Суддя                                                                                   Б.Я.Янко