КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ОДЕСИ

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/30923/24

Провадження № 2/947/5732/24

УХВАЛА

про залишення без руху

21.10.2024 року м. Одеси

Суддя Київського районного суду міста Одеси Скриль Ю.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

УХВАЛА

       30.09.2024 ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Гулям Умід Хазратовича звернувся до Київського районного суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за договором позики у сумі 39 30150 гривень, що еквівалентно 95 000 дол США.

       Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

       За інформацією Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, отриманої судом 17.10.202, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Знятий з обліку 16.12.2024 у зв`язку зі смертю.

Відповідачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до території Київського району м. Одеси

       За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

       Так, відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

       Однак, при вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам законодавства (ст.175 і ст.177 ЦПК України), у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху.

       Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

       Відповідно до положень ст. ст.46-48 ЦПК України, позов може бути поданий лише до особи (відповідача), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність.

       Згідно з ч. 4 статті 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

       Згідно зі статтею 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

       Ураховуючи, що один з відповідачів, ОСОБА_2 , помер, припинилась і його цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки).

       Зважаючи на це, а також те, що смерть відповідача мала місце до пред`явлення даного позову до суду, останній не набув цивільної процесуальної правоздатності у даному цивільному процесі, тобто не був стороною у даній справі на момент смерті.

       Згідно з ч.1 статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

       За змістом наведеної норми процесуального права, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, та лише у разі, коли фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

       З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

       Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

       Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

       Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

       В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

       Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

       Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицію, викладеною в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630 св 17), аналогічна позиція була висловлена і Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 18 листопада 2015 року в справі № 6-20987ск15 про звернення стягнення та визнання права на предмет іпотеки.

       Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

       Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача звернувся до суду з позовною заявою на момент смерті одного з відповідачів.

       Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі, а залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб.

       Саме такий висновок міститься у постанові ВС від 20.06.2019 року справа № 185/998/16-ц, провадження № 61-33766сво18.

       Відповідно до пункту 6 частини 1статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

       Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

       Перевіривши позов з додатками на відповідність вимогам статей 175-177 ЦПК України, суддя знайшов, що позов містить в собі недоліки.

       Так, в позові неповно зазначено інформацію щодо сторін у справі, а саме: позивачем відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не зазначено інформацію про місце свого проживання чи перебуванн; не вказано рік народження сторін, незважаючи на те, що ця інформація знаходиться у загальному доступі; не вказано адреси електронної пошти сторін або інформації про їх відсутність.        

       Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Вищенаведені недоліки заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі, в зв`язку з чим позовну заяву необхідно залишити без руху, та надати позивачу строк протягом 5 (п`яти) днів для усунення недоліків.

       Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до позову викладені у 175, 177 ЦПК України.

       Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

       З урахуванням викладеного, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, підлягає залишенню без руху.

       Керуючись ст. ст.19,55,185,186,251,255,258-261,353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

       Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики залишити без руху.

       Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ухвали, зокрема:

-надати необхідні докази щодо місця реєстрації чи місця проживання позивача;

-вказати рік народження сторін;

-вказати адреси електронної пошти сторін або інформацію про їх відсутність.        

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

       Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

       Ухвала суду оскарженню не підлягає.

       Суддя                                 Скриль Ю. А.