Справа №442/8133/24

Провадження №2/442/1905/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Курус Р.І.,

за участю секретаря судових засідань – Федишин Б.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

30.09.2024 позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько – ОСОБА_5 . Після смерті батька відкрилася спадщина, до складу якої входить належна йому частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 0,0644га, розташовану у АДРЕСА_2 , призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4610600000:01:005:0224.

За життя батько заповіт не складав. У визначений законодавством строк, як спадкоємець першої черги, звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Москалик Л.П. із заявою про прийняття спадщини. 06 серпня 2024 року нотаріус видала Свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/5 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 . Як зазначено у даному документі, 1/5 частка у праві власності належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 10.01.1997 року Дрогобицьким міськбюро з приватизації державного житлового фонду та 1/5 частка у праві власності належала ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої за законом був її батько ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Після вивчення документів, які підтверджують право власності на земельну ділянку, нотаріус 06.08.2024 письмово повідомила, що зазначена земельна ділянка знаходиться у спільній сумісній власності спадкодавця з Відповідачами без визначення часток співвласників. У зв`язку з наведеним рекомендувала звернутися до суду щодо визнання права власності на частку спадкодавця.

Як вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №736597, на праві спільної сумісної власності спадкодавцю і Відповідачам належить земельна ділянка площею 0,0644га, розташована у АДРЕСА_2 , призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4610600000:01:005:0224. На момент видачі даного Державного акта, площа земельної ділянки складала 0,1000га, але частина у розмірі 0,0356га була відчужена співвласниками 22.08.2005 року за Договором дарування земельної ділянки ОСОБА_7 . Після укладення даного договору площа земельної ділянки зменшилася до теперішньої 0,0644га і було присвоєно новий кадастровий номер.

За життя ОСОБА_5 частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку не визначалися. Виходячи із законодавчо встановленої рівності часток кожного із співвласників спільної сумісної власності, відсутності іншої домовленості між ними, вважає, що частка батька, сестри і частка Відповідачів становить по 1/5 кожного у праві спільної сумісної власності на вищевказану земельну ділянку.

       Просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності на 2/5 частки земельної ділянки площею 0,0644га, розташованої у АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді від 02.10.2024 провадження в зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого судового засідання на 17.10.2024.

В підготовче судове засідання позивач не з`явився, проте представник позивача – адвокат Партика О.В. подала суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідачів – адвокат Гирич О.В. в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав заяву про слухання справи у відсутності відповідачів та їх представника. Не заперечують проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки викладені в заяві обставини, відповідають дійсності.

За результатами підготовчого провадження, у відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Так, вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.04.1989, а.с.7.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 21.12.2023, а.с.4.

06.08.2024 року ОСОБА_1 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/5 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , 1/5 частка у праві власності належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 10.01.1997 року Дрогобицьким міськбюро з приватизації державного житлового фонду та 1/5 частка у праві власності належала ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої за законом був ї батько ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав., а.с.11.

Із відповіді приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Москалик Л.П. від 06.08.2024, вбачається, що земельна ділянка площею 0,0644 га на АДРЕСА_2 знаходиться у спільній сумісній власності без визначення часток співвласників. У зв`язку з наведеним рекомендовано звернутися до суду, а.с.12.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №736597, на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 0,0644 га, розташована у АДРЕСА_2 , призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Земельна ділянка площею 0,0356 га за вказаною адресою була подарована у власність ОСОБА_7 , згідно договору дарування земельної ділянки від 22.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу Монастирською М.М. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №1800224572024 кадастровий номер земельної ділянки площею 0,0644 га, розташованої у АДРЕСА_2 – 4610600000:01:005:0224., а.с.6,13,14-17.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 – донька ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , а.с.9,10.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За правилами статей 1222-1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а в разі його відсутності, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Згідно статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України.

У відповідності до роз`яснень, наданих у Постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 року № 20, - частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними (п.5).

Згідно ст. 66-69 ЗУ "Про нотаріат", п. 4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вимогами ст. 392 ЦК України та наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Отже, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухому майно в порядку спадкування – нотаріальний порядок. Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права.

Позивач використав всі можливості нотаріального оформлення свого права на спадщину, але їй було відмолено з наданням правового обґрунтування.

З огляду на викладене, а також враховуючи ту обставину, що нотаріусом відмовлено позивачу в оформленні спадкового майна, позивач вчинив усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, але з незалежних від неї причин у видачі такого їй було відмовлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 10,12,81, 247,258,263-265,268 ЦПК України, ст. ст.328,392,1216,1218,1222,1223,1261,1268 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частки земельної ділянки площею 0,0644га, розташованої у АДРЕСА_2 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4610600000:01:005:0224, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення рішення – 17 жовтня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя                                                                         Курус Р.І.