КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 755/10022/24 Головуючий у 1 інстанції: Галаган В.І.

провадження №22-ц/824/16414/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Кулікової С.В., Сушко Л.П.,

при секретарі: Курченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Романенка Михайла Едуардовича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У червні 2024 року позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 серпня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених ч.13 ст.187 ЦПК України.

В апеляційній скарзі Романенка Михайла Едуардовича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Також просить вирішити питання розподілу судових витрат.

Скаргу обґрунтовано тим, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано термін протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху виконати недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду.

Позивачем подано заяву про усунення недоліків від 17 червня 2024 року, яка не прийнята судом до уваги в частині сплати судового збору та відповідно ухвали суду першої інстанції про повернення позову «17.06.2024 року представником позивача Романенком М.Е. подано заяву на усунення недоліків (вхідний №34129), в якій зазначено про дотримання позивачем норм закону при оформленні платіжного доручення при зверненні з позовом до суду, посилаючись на дані сайту «Судова влада»».

Проте, звертає увагу суду на той факт, що апелянт посилається не на дані сайту «Судова влада», як зазначено в ухвалі, а на норми чинного законодавства України, якими надано апелянту право сплачувати судовий збір онлайн під час формування позовної заяви через підсистему Електронний суд.

Вказує, що постановою Київського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 серпня 2024 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Проте, одночасно ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 серпня 2024 року залишено без руху з тих самих підстав, що скасовані судом апеляційної інстанції.

Вказує, що всупереч постанови Київського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року, яка набрала законної сили, Дніпровським районним судом м. Києва не лише залишено без руху з тих самих підстав, а й залишено без розгляду позовну заяву, що є істотним порушенням норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав у розумінні п.п.а) п.1 ч.1 ст.106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що суд зобов`язаний попереджати зловживання правом з боку учасників процесу, контролювати надходження коштів до Державного бюджету України, що не є надмірним формалізмом.

Також зазначав, що позивача не позбавлено права повернення неналежно оформленої суми судового збору на підставі відповідної заяви у порядку Закону України «Про судовий збір», а також позивач має право повторного звернення з позовною заявою до суду, сплативши судовий збір у відповідності до Закону.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11 червня 2024 року позивачем ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» через підсистему «Електронний суд» подано позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «Мілоан», про стягнення заборгованості.

Згідно з п.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем через підсистему «Електронний суд» було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується квитанцією №6820-2820-1408-1909 від 11 червня 2024 року, в якій зазначено призначення платежу «101 42649746;Судовий збір, за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», Дніпровський районний суд міста Києва» (т.1, а.с.13).

Згідно Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС засобами Електронного суду користувачі можуть сплатити судовий збір та інші платежі в режимі онлайн під час формування відповідного документа або додати відомості щодо здійсненого самостійно платежу для забезпечення автоматичної перевірки його зарахування на відповідний рахунок. Інформація автоматично додається до документа, що створюється.

За п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до положень ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку з цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» при подачі позовної заяви було сформовано онлайн-квитанцію. При формуванні онлайн-квитанції Позивач ввів запитувані дані (зокрема: суму позову, П.І.Б./Назва, ІПН/Код ЄДРПО). Платіжні реквізити та необхідна сума для перерахування судового збору були сформовані автоматично, оскільки нормами чинного законодавства чітко не встановлено, що повинно зазначатися в призначенні платежу при подачі позовної заяви.

01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-УІП, яким з урахуванням змін, поміж іншого, вилучено норму щодо обов`язкової сплати судового збору виключно через установи банків або відділення зв`язку, що дозволяє платнику судового збору використовувати більш зручний для нього спосіб сплати судового збору, у тому числі - через онлайн-системи, банкомати для приймання платежів, Інтернет-банкінг тощо.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що сплата судового збору онлайн в кабінеті клієнта банку відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір», а квитанція, що надходить на електронну адресу, як підтвердження сплати судового збору, є єдиним можливим документом на підтвердження оплати судового збору онлайн та має доказову силу на виконання його вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі

№ 800/473/17 (провадження №11-56заі18) зроблено правовий висновок щодо відсутності у заявника обов`язку надавати суду оригінал квитанції про сплату судового збору, оскільки суд самостійно повинен перевіряти зарахування відповідної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, в тому числі на підставі дубліката платіжного документа. Таким чином, обов`язок перевірити факт зарахування судового збору у конкретній справі покладається на суд.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/144/20; у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 826/2429/18, від 20 лютого 2019 року у справі № 823/1940/18, від 25 січня 2021 року у справі №914/1131/20, від 26 січня 2023 року справі №300/2484/22 та від 27 січня 2023 року у справі № 300/2202/22».

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку здійснення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди повинні перевірити таке зарахування, використовуючи засоби, передбачені законом, зокрема в разі необхідності отримати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування вказаного фонду. Тобто обов`язок з перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.

Таким чином, оскільки апелянт скористався наданим йому правом оплати судового збору в електронному вигляді і квитанція про сплату №6820-2820-1408-1909 від 11 червня 2024 року наявна лише в тому форматі, в якому і була надана до суду в якості доказу, то судовий збір сплачено та неможливо надати докази підтвердження сплати судового збору саме по справі.

Виходячи з наведеного, колегія судів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги Романенка М.Е. - представника ТОВ «Діджи Фінанс» заслуговують на увагу, відповідають обставинам справи та вимогам закону, а висновки суду про залишення позовної заяви без розгляду є помилковими та такими, що не відповідають матеріалам справи.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст.379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена з порушенням норм процесуального права.

Що стосується вимог заяви Романенка М.Е. - представника ТОВ «Діджи Фінанс» про постановлення окремої ухвали у справі щодо судді Дніпровського районного суду м. Києва Галагана В.І., то апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Оскільки спір вирішено не було, апеляційний суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали у справі.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо задоволення апеляційної скарги Романенка М.Е. - представника ТОВ «Діджи Фінанс», скасування ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2024 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Романенка Михайла Едуардовича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2024 року.

Головуючий:

Судді: