Справа  № 2-66/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 березня 2011 року                                                            Лубенський міськрайонний суд

                                                                                          Полтавської області

В складі: головуючого судді -      Чабаненка  В.  О.

при секретарі – Шрейтер С.О.,

              позивач – ОСОБА_1,

              представник позивача – ОСОБА_2,

              відповідачі – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

              треті особи – управління містобудування та архітектури виконкому ОСОБА_5 Міської ради – представник – ОСОБА_6, служба в справах захисту дітей виконкому ОСОБА_5 ради, КП «Лубенське МБТІ»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов’язання здійснити цивільні права та обов’язки, суд,-  

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов’язання здійснити цивільні права та обов’язки.

Свій позов мотивувала тим, що 29          січня 1994 року позивач та відповідач зареєстрували шлюб в Оріхівській сільській ОСОБА_5 району .

До укладання шлюбу позивач мешкала з батьками за адресою: АДРЕСА_1, де  і на даний час зареєстрована.

Під час перебування у шлюбі у сім'ї народилося двоє дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Альона, ІНФОРМАЦІЯ_2. Весь час після реєстрації шлюбу сім'я проживала у м.Лубни.

30 грудня 1999 року відповідачі,   згідно рішення виконкому ОСОБА_5 міської ОСОБА_5 №274 від 22.12.1999 року, здійснили договір міни від 30.12.1999 року, згідно якого отримали незакінчений будівництвом житловий будинок, 76% готовності, за адресою: м. Лубни, 1-й провулок вул. Робітничої, 16-А і позивач та відповідачі стали  проживати у цьому будинку.

Управлінням містобудування та архітектури відповідачам  була дозволена тимчасова реєстрація домової книги терміном до 26 лютого 2004 року, а всі обов"язки по закінченню будівництва будинку та здачі його в експлуатацію були покладені на відповідачів вищезгаданим  рішенням виконкому. Тим же рішенням був продовжений термін будівництва недобудованого будинку до 22 грудня 2000 року.

Фактично до 2001 року добудова будинку була завершена,   але відповідачі позивача не реєстрували в ньому.

Після народження у 2004 році доньки Альони, сімейні стосунки з відповідачем ОСОБА_3 почали погіршуватись, що привело до розірвання шлюбу , 26 жовтня 2008 року.

Не дивлячись на те, що терміни встановлені для добудови будинку та його реєстрації давно пройшли, відповідачами не прийнято ніяких дій, щоб зареєструвати належним чином добудований будинок. Оскільки добудова  будинку здійснювалась під час перебування позивача у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3, позивачка вважає, що 12% будинку є їх спільною власністю, а діти мають право на користування житловим приміщенням.

На намагання позивача  домовитись з відповідачами про вирішення спірних питань позитивного результату не дали.

Відповідач ОСОБА_3 розібрав меблі в кімнатах позивача та дітей, відключив електропостачання та газову колонку. Це змусило позивача звернутися за допомогою до депутата міської ради ОСОБА_7 та до вуличного комітету. Створені комісії пересвідчились в протизаконних діях відповідача, про що були складені відповідні акти. відповідач пообіцяв підключити електропостачання протягом доби, але не виконав обіцянки, що було також зафіксовано актом ОСОБА_5 мікрорайону та вуличним комітетом. Довелося викликати бригаду ПЕМ, яка і підключила електропостачання.

1.          Прохає суд : зобов'язати відповідачів ОСОБА_3
Миколайовича та ОСОБА_4 зареєструвати згідно чинного
законодавства закінчений будівництвом будинок за адресою: м.Лубни, 1 провулок
вулиці Робітничої №16-А.

2.          Покласти витрати по ІТЗ та судовому збору на  відповідачів.

Позивач свій позов підтримала на його задоволенні наполягає .

Відповідачі проти позову заперечують.

Представник третьої особи - управління містобудування та архітектури виконкому ОСОБА_5 міської ради позов в судовому засіданні підтримав, вважає, що відповідачі повинні зареєструвати згідно чинного законодавства будинок.

Треті особи –Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації, служба у справах захисту дітей виконкому ОСОБА_5 міської ради направили суду листи, в яких прохають справу слухати без участі їх представників, у вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши докази, вважає що позов необхідно задовольнити.

Судом встановлено, що 29          січня 1994 року позивач та відповідач ОСОБА_3  зареєстрували шлюб в Оріхівській сільській ОСОБА_5 району .

До укладання шлюбу позивач мешкала з батьками за адресою: АДРЕСА_1, де  і на даний час зареєстрована.

Під час перебування у шлюбі у сім'ї народилося двоє дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та Альона, ІНФОРМАЦІЯ_4. Весь час після реєстрації шлюбу сім'я проживала у м. Лубни.

30          грудня 1999 року відповідачі,   згідно рішення виконкому ОСОБА_5 міської ОСОБА_5 №274 від 22.12.1999 року, здійснили договір міни від 30.12.1999 року, згідно якого отримали незакінчений будівництвом житловий будинок, 76% готовності, за адресою: м. Лубни, 1-й провулок вул. Робітничої, 16-А  і позивач з дітьми та відповідачі стали  проживати у цьому будинку. В примітці до договору міни вказано, що всі обов»язки по закінченню будівництва та здачі в експлуатацію жилого будинку покладаються на гр.. ОСОБА_4, ОСОБА_3.

Управлінням містобудування та архітектури відповідачам  була дозволена тимчасова реєстрація домової книги терміном до 26 лютого 2004 року, а всі обов"язки по закінченню будівництва будинку та здачі його в експлуатацію знову  були покладені на відповідачів вищезгаданим  рішенням виконкому. Тим же рішенням був продовжений термін будівництва недобудованого будинку до 22 грудня 2000 року.

Фактично до 2001 року добудова будинку була завершена, позивачка з дітьми проживає в ньому але не зареєстровані в будинку, так як цьому перешкоджають відповідачі.

26 жовтня 2008 року шлюб між позивачем та ОСОБА_3  розірвано.

Позивач вважає, що оскільки добудова  будинку здійснювалась під час її перебування у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3, то 12% будинку є їх спільною власністю, а діти мають право на користування житловим приміщенням.

В даний час позивачка з дітьми проживають в житловому будинку, який відповідачі не реєструють відповідно до чинного законодавства. Іншого житла у позивачки і дітей не має. ОСОБА_8 30 січня 2001 року виповнилося 16 років, він повинен отримувати паспорт і реєструватися по місцю проживання, що ускладнюється позицією відповідачів.

Відповідно актів обстеження житлово-побутових умов і показань свідків встановлено, що відповідач ОСОБА_3 порушує права дітей, відключає в будинку світло, мотивуючи несправністю електропроводки.

Відповідачі хоча і являються власниками будинку але із за конфліктів з позивачкою в ньому не проживають.

Конфліктна ситуація між сторонами чинить  перешкоди  для нормально проживання та навчання своїх же дітей.

Згідно ст..18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти –члени сім»ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

На підстав ст..13 ЦК України особа при здійсненні своїх цивільних прав повинна утримуватися від дій, які б мали порушити права інших осіб, не допускати дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також не зловживати  правом в інших формах, додержуючись моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі,обмеження цих прав, їх виникнення,перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів , щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом,який зобов»язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Згідно звіту про технічне обстеження будівельних конструкцій житлового будинку по 1 пров. вул.Робітничої, 16-а в м.Лубни Полтавської області житловий будинок відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил та готовий до подальшої експлуатації.

Тому суд вважає, що позов позивачки підлягає задоволенню, так як здача будинку в експлуатацію в інтересах сторін і неповнолітніх дітей, заперечення відповідачів про відсутність у них коштів для здачі будинку в експлуатацію, несправність електропроводки надумані і безпідставні, направлені на позбавлення позивачки можливості подавати в суд позови про розподіл спільного майна подружжя.

Згідно ст..88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати ІТЗ в сумі 37 грн., які сплатила позивачка, необхідно стягнути пополам з відповідачів.

Керуючись ст..13,182 ЦК України, Законом України «Про охорону дитинства»,  ст.ст.10, 15, 60,88,209, 212-215 ЦПК України, суд,  -

В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов’язання здійснити цивільні права та обов’язки- задовольнити.

Зобов»язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєструвати згідно чинного законодавства закінчений будівництвом будинок за адресою м.Лубни 1 провулок вулиці Робітничої,16-а.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 4 грн.25 коп. судового збору і по 18 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду                                                                      ОСОБА_9