04 травня 2011 року                                                                                                            м.Кілія

                                         Кілійський районний суд Одеської области у складі:

                                             головуючого – судді  БОШКОВА М.І.

                                                           при секретарі Іваненко В.І.

                           розглянувши у відкритому судовому  засіданні цивільну справу за заявою

                                                              ОСОБА_1

                                                                                  до

Вилковської виправної колонії Управління Державного департаменту України з виконання покарань в Одеській області  (№ 141), правонаступника Вилковського лікувально-трудового профілакторію управління Державного департамента України по виконанню покарань в Одеській області,                                      

                                                                                              про

                                                                      стягнення моральної шкоди,                                        

                                                                                   в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Вилковського ЛТП УДДУ ВП  в Одеській області, який реорганізован в Вилковську виховну колонію управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№141) відповідно до наказу Державного департамента України з питань виконання покарань № 106 від 22.05.2009 року, про стягнення моральної шкоди в сумі 20000 грн і пояснює, що працював в Вилковському ЛТП, має спеціальне звання майора внутрішньої служби. З 08.12.2005 року він звільнений в запас, але  пенсія йому була призначена тільки 28.04.2006 року у зв’язку з безвідповідальним відношенням працівників Вилковського ЛТП, які не своєчасно оформили і подали до   Державного департаменту відповідні документи для призначення пенсії. Це привело до того, що він більш ніж півроку не отримував пенсію, фактично остався без коштів, що поставило його сім’ю у тяжке матеріальне становище, так як його двоє дітей  були студентами, він інвалід 2 групи, мав займатися тяжким фізичним трудом. Крім цього він зазнав душевні страждання від бездіяльності працівників за призначення пенсій.

Представник  Вилковської виправної колонії з позовом не згодна, в своєму запереченні та судовому засіданні пояснила, що позивач дійсно працював в Вилковькому ЛТП. У зв’язку з досягнення віку, згідно наказу управління Державного департаменту по Одеській області від 08.12.2005 року   він був звільнений в запас. До установи цей наказ надійшо 26.12. 28.12.2005 року , а 28.12.2005 року  ОСОБА_1 подав заяву про призначення йому пенсії. 24.01.2006 року позивачем був наданий висновок ВЛК про визнання його інвалідом, і 09.02.2006 року наказом  управління Державного департаменту по Одеській області був частково змінений наказ від 08.12.2005 року про звільнення ОСОБА_1 не зв віком, а за станом здоров’я.  Всі документи про призначення ОСОБА_1 пенсії були своєчасно направлені до управління Державного департаменту по Одеській області для перевірки і 13.03.2006 року, управлінням Державного департаменту по Одеській області були переправлені до Державного департаменту України для призначення позивачу пенсії. Пенсія позивачу була призначена  Державним департаментом України  з питань виконання покарань 28.04.2006 року, про що він не заперечує. Вважає що затримка в призначенні пенсії не мала місце в результаті  несвоєчасного направлення документів про призначення пенсії з боку працівників установи колишнього Вилковського ЛТП, а тому підстав  для стягнення моральної шкоди не має і просить в позові відмовити.

Вислухав пояснення учасників судового засідання, вивчивши представлені позивачем докази, заперечення відповідача та додані до них матеріали, суд вважає позов не обгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Як указано в копії трудової книжки позивача, записи № 10 та 11, ОСОБА_1 служив в органах внутрішніх справ та УДДУ ВП в Одеській області безперервно 16 років 03 місяця 10 днів, звільнений у запас з Збройних  сил України за ст. 64 «а» (за віком)- підстави наказ УМВС України в Одеській області № 211ос від 31.08.1089 року та наказ УДДУ ВП в Одеські області № 112ос від 08.12.2005 року.

Згідно наказу УДДУ ВП в Одеські області № 112ос від 08.12.2005 року у відповідності  з Положенням про проходження  служби рядовим та начальницьким  складом органів внутрішніх справ України, звільнити  за ст. 64 п «а»(за віком) майора внутрішньої слкжби ОСОБА_1, чергового помічника начальника установи відділу нагляду і безпеки Вилковського лікувально-трудового профілакторію УДДУ ВП в Одеській області, з 08.12.2005 року.

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача і це видно з запису на копії наказу, даний наказ отримано в Вилковському ЛТП 26.12.2005 року.

За інформацією № 7-745 від 27.04.2011 року, в грудні 2005 року, при звільненні в запас ОСОБА_1, було  нараховано та виплачено поточне грошове забезпечення в сумі 750 грн,компенсація за невикористану відпустку 4315 грн.36 коп, грошову допомогу при звільненні 5329 грн.36 коп, всього 10395 гн.21 коп.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», пенсія військовослужбовцям звільненим у запас на той час призначалась Державним департаментом України з питань виконання покарань за заявою особи, яка звільняється.

Заява про призначення йому пенсії ОСОБА_1І була подана 28.12.2005 року.

Як пояснила представник відповідача,  ці документи були направлені в УДДУ ВП в Одеській області для перевірки документів, які були надані ОСОБА_1І як додаток до заяви про  призначепння пенсії, але 24.01.2006 року позивачем був наданий висновок  ВЛК, який став підставою для звільнення його в запас не за віком, а через обмежений стан здоров’я. Ці обставини  не заперечує позивач.

Згідно   наказу УДДУ ВП в Одеські області № 15 ос від 09.02.2006 року, частково змінений наказ   по УДДУ ВП в Одеські області № 112ос від 08.12.2005 року і позивач був звільнений в запас  за п. 64 «в» (через обмежений стан здоров’я). Підставою для зміни наказу  став висновок  ВЛК від 24.01.2006 року, яким  він визнаний інвалідом 2 групи.

Як пояснив представник відповідача,  у зв’язку з цим,  документи  ОСОБА_1І про призначення йому пенсії були повернуті  з УДДУ ВП в Одеські області Вилковський ЛТП для доопрацювання, і після цього направлені знову в УДДУ ВП в Одеські області для перевірки та направлення до Державного департаменту для призначення йому пенсії.

Як видно з листа начальника УДДУ ВП в Одеські області генерала-майора Галинського № 220 дск від 13.03.2006 року,  особова справа № 423 ОСОБА_1 була направлена начальнику фінансового управління департаменту України з призначення покарань, полковнику ОСОБА_2 для призначенні пенсії ОСОБА_1

Як указано в листі Державного Департаменту України з питань виконання покарань №  389 дск від 28.04.2006 року, особова справа № 423 ОСОБА_1 повертається до УДДУ ВП в Одеські області за відсутністю потреби і повідомляється, що ОСОБА_1І пенсія призначена без пенсійної доплати.

Про призначення йому пенсії, про що його повідомили 28.04.2006 року, не заперечує позивач.

При таких обставинах, обвинувачення позивача в порушенні відповідачем строків призначення йому пенсії, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, а тому визнати дії працівників Вилковського ЛТП такими що порушили його право на своєчасно отримання пенсії, у суду не має підстав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявностю її вини.

Судом встановлено, що вини працівників Вилковсьго ЛТП в порушенні строків призначення позивачу пенсіїї не встановлено, а тому не має підстав для стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст. 15,30,60,212,213, 215 ЦПК,  1167 ЦК України, суд

                                              В и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено на протязі 10 днів з дня його оголошення до Апеляційного суду Одеської області.

                             Суддя                                Бошков М.І.