Судове рішення #15110449

                                                Справа № 2- 48/11

 Р і ш е н н я

Іменем      України

5 січня 2011 року Шевченківський районний суд Харківської області

у складі:

головуючого  -                                                  Тордія Е.Н.

за участю  секретаря -                                     Гутарєвої В.С.

військового прокурора                                  Волика О.Г.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави, уповноважений органом якого є Міністерство оборони України, в особі військової частини А 2136 до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки,-

в с т а н о в и в  :

 20 грудня 2010 року військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України в інтересах військової частини А 2136  розташованої в с. Первомайське Шевченківського району Харківської області, звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просить зобов"язати відповідача звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні військової частини А 2136, привести зайняту ним земельну ділянку під двома сараями некапітальної конструкції до попереднього стану, а також повернути її у користування МО України в особі військової частини А 2136.   

 В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що рішенням Шевченківської селищної ради народних депутатів Шевченківського району Харківської області №124 від 26 серпня 1994 року військовій частині 21292, яка з 1 липня 1998 року перейменована в військову частину А2136 в постійне користування було надано земельну ділянку військового містечка №2, розташованого в                      с. Первомайське Шевченківського району Харківської області, загальною площею 4,3 га  до теперішнього часу  земельна ділянка перебуває на обліку квартирно -експлуатаційного відділу м.Харкова.  

Проведеними військовою прокуратурою Харківського гарнізону перевірками цільового використання землі встановлено, що на території військової частини А2136,   відповідачем самовільно зайнята земельна ділянка,  розміром 7,22 кв. м. На ділянці  побудовані господарські споруди –два сараї некапітальної конструкції,   без погодження з відповідними службами, за відсутності проектної документації, без проекту відведення земельної ділянки під забудову, без відповідного дозволу землекористувача - Міністерства оборони України та військової частини А 2136 . Відповідно до ст. 20 Закону України «Про  прокуратуру»військовий прокурор в інтересах держави  та  просить зобов’язати  відповідача  звільнити  самовільно зайняту ділянку ,  повернути її  у  користування  Міністерства оборони України ,в особі війської частини А 2136  та привести її  в первісний вигляд

В судовому засіданні військовий прокурор підтримав заявлені в позовній заяві вимоги і  просив їх  задовольнити.

 Представник в/ч А 2136  ,що діє на підставі довіреності , в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги прокурора та  пояснив, що земельна ділянка, на якій встановлені два сараї некапітальної конструкції відповідача відноситься до земель Міністерства Оборони України, і передана військовій частині А 2136 у постійне користування. Військова частина , як користувач нікому не надавала дозволу на встановлення та будівництво господарських споруд на даній земельній ділянці. У відповідача ОСОБА_1 відсутні будь які правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволеню.

Відповідач  в судовому засіданні  позовні вимоги визнав та не заперечував  проти їх задоволення.

Вислухавши  учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає  позовні вимоги такими , що підлягають задоволенню,  з наступних підстав.  

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 60 ЦПК України передбачає ,що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

 В судовому засіданні встановлено, що військова частина А 2136 являється суб"єктом господарської діяльності у Збройних Силах і розташована за адресою: с.Первомайське Шевченківського району Харківської області.   

 Рішенням Шевченківської селищної ради народних депутатів Шевченківського району Харківської області №124 від 26 серпня 1994 року військовій частині 21292, в постійне користування було надано земельну ділянку розташовану в сПервомайське Шевченківського району Харківської області, загальною площею 4,3 га,

Відповідно запису в історичній довідки в/ч 2136 згідно Директиви Міністерства оборони України від 26 січня 1998 року за № 115 /1/033 військова частина А 21292 з 1 липня 1998 року перейменована у вч А2136.

Згідно протоколу огляду  від 28 грудня 2009 року встановлено, що на території військової частини А 2136 гр. ОСОБА_1 використовується земельна ділянка площею 7,22 кв.м. не за цільовим призначенням, і на яку відсутня будь-яка земельно - облікова документація,

З листа  командира в/ ч А 2136  від 21 вересня 2010 року вбачається, що дозволів на будівництво та користування господарських будівель та споруд ( гаражів , льохів , сараїв )  на території  військового містечка № 2 в ч А 2136 Міністерством оборони України не надавалось.       

Доказів того , що земельна ділянка надана у користування та використовується відповідачем на передбачених законом підстава  відповідачем не надано.

Статєю  1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною  земель" від 19 червня 2003 року самовільне зайняття земельних ділянок визначено як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі / на місцевості /, до одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації.   

 Відповідач  фактично використовує не надану йому спірну земельну ділянку, без одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації, тому його слід вважати таким, що самовільно зайняв земельну ділянку і своїми неправомірними діями порушує право в/ч А 2136 використовувати спірну земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.   

Виходячи з ч. 1  прикінцевих положень Земельного Кодексу України 2002 року

Рішення про надання в користування земельних ділянок , а також про вилучення ( викуп) земель , прийняті відповідними органами , але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу , підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодеку.

 Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов"язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.   

П. "б" ч.3 ст.152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.   

 Частина 2 ст.212 ЗК України  передбачае ,що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.   

Судові витрати суд стягує з відповідача відповідно до ст.. 88  ЦПК України.

          

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін , висловлені під час судового слідства та судових  дебатів , суд  дійшов до висновку , що   позовні вимоги  віськовокго прокурору в інтересах Міністерства оборони України в особі  вч А 2136

підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 3, 4, 11, 60 , 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 125, 152, 211, 212 ЗК України,  Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною  земель" , Прикінцевих положень Земельного Кодексу України 2002 року суд ,-   


                                        в и р і ш и в:

 Позовні вимоги військового прокурора Харківського гарнізону - задовольнити.   

Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку на території військової частини А 2136 в с.Первомайське Шевченківського району Харківської області, на якій розміщені особисті господарські споруди –два сараї некапітальної конструкції площею 7,22 кв.м., привести дану земельну ділянку до попереднього стану та повернути її в користування МО України в особі військової частини А 2136.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.   

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          .

  Суддя :             





























        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація