Справа №1-59/11рік

В И Р О К

Іменем України

14 квітня 2011 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:

головуючого судді -ОСОБА_1

при секретарі -ОСОБА_2

з участю прокурора- Медвідь М.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мостиська справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.383 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22.01.2011 року біля 21.40 год. підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись по місцю проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, в ході сварки з дружиною, подзвонив з її мобільного телефону, що обслуговується оператором "Київстар", номер абонента 097-062-25-29, на телефонний номер «102» та навмисно повідомив черговому Мостиського РВ ГУМВС України у Львівській області про вчинення нападу невідомими особами на його житловий будинок, тобто про вчинення злочину, якого насправді не було.

За даним повідомленням екіпірованими членами слідчо-оперативної групи Мостиського РВ ГУМВС України у Львівській області на черговому автомобілі "Нива" р.н.05-63 було здійснено виїзд на місце події за поданою підсудним ОСОБА_4 адресою, а саме: вул.Передмістя, 8, м.Судова Вишня, чим безпідставно задіяно працівників міліції до виконання своїх обов’язків.

Підсудний свою вину визнав та пояснив, що дійсно 22.01.2011 року в ході суперечки із дружиною, з метою налякати останню, вирішив  подзвонити на міліцію, щоб його забрали і тоді вона змогла б оцінити, як тяжко жити без нього. Взяв зі столу у кімнаті мобільний телефон дружини, швидко набрав номер «102» і повідомив про напад на будинок, в якому проживає. Через невеликий проміжок часу до будинку приїхали працівники міліції, яким зізнався про те, що саме він дзвонив у міліцію і повідомив неправдиву інформацію про те, що на його будинок нібито вчинено напад. Підтвердив факт вживання спиртного у даний вечір.

Враховуючи те, що підсудний свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, останній та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, та роз’яснивши їм положення ст.299 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих фактичних обставин справи в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винність підсудного доведеною. Вважає, що дії підсудного вірно кваліфіковано за ч.1 ст.383 КК України, оскільки він вчинив завідомо неправдиве повідомлення органу дізнання про вчинення злочину.

При призначенні покарання підсудному суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Підсудний щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, що є обставинами, які пом’якшують його покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховується також, що підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе шляхом застосування до нього покарання у виді обмеження волі, але без відбування такого, надавши йому випробувальний термін.          

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним та засудити ОСОБА_3 за ч.1 ст.383 КК України на 1 (один) рік обмеження волі

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік і з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтись в ці органи для реєстрації, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу підсудному ОСОБА_3 залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок протягом 15-ти діб з моменту  його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд Львівської області.

СуддяОСОБА_1 Ю