Савранський районний суд Одеської області

1-11/11  

В И Р О К

ІМ’ЯМ  УКРАЇНИ

05 квітня 2011 року Савранський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді     –  Бростовської Н.О.,

при секретарі              –  Пустовіт С.П.,

за участю прокурора  –   Болдирєва В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Саврань, Савранського району, Одеської області, кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5,

Одеської області, раніше несудимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186,

ч.1 ст.185 КК України,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_8, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше несудимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України

ВСТАНОВИВ:

24.05.2010р. близько 21 год. в смт.Саврань, Одеської області, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2, та з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, проникли на територію домогосподарства, розташованого по вул.Котовського, 31, яке належить ОСОБА_3, де з криниці таємно викрали водяний електронасос «Водолій»вартістю 275,00грн., яким в подальшому розпорядились на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдали потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 275,00грн..

03.06.2010р. приблизно о 23год. 40хв. в смт.Саврань, Одеської області, по вул.Орджонікідзе, ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, з метою викрадення чужого майна, підійшли до ОСОБА_2, та застосувавши до останнього насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я, відкрито викрали його велосипед марки «Аіст»вартістю 500,00грн., автомобільний насос вартістю 100,00грн., спортивні штани вартістю 50,00грн., светр вартістю 100,00грн., чим завдали потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 750,00грн..

Крім того, 21.01.2011р. приблизно о 10год. в смт.Саврань, Одеської області, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи в житловому будинку, розташованому по вул.Миру, 95, що належить ОСОБА_4, маючи умисел на викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю господарів будинку, а також тим, що їхні малолітні діти спали, таємно викрав переносний диск (флешку) марки », об’ємом 4Гб, білого кольору, вартістю 120,00грн. та DVD диск вартістю 16,00грн., чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 136,00грн.. Викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Постановою Савранського районного суду від 02.03.2011р. вказані кримінальні справи на підставі ч.1 ст.26 КПК України були об’єднані в одне провадження.  

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав себе винним в крадіжці за попередньою змовою з ОСОБА_2 водяного електронасосу «Водолій», що належить ОСОБА_3, пояснивши, що він в кінці травня 2010р., будучи в стані алкогольного сп’яніння, під час розмови з ОСОБА_2, сказав йому, що в його вітчима згорів водяний електронасос в криниці. ОСОБА_5 ОСОБА_2 сказав йому, що насос можна взяти у одного одинокого діда, який проживає неподалік від нього, та продати його вітчиму або комусь іншому і заробити гроші, на що він погодився, і вони разом пізно у вечорі прийшли до домогосподарства, на яке вказав ОСОБА_2. Прийшовши туди ОСОБА_2 показав йому криницю, в якій знаходився електронасос, а сам пішов до собаки та тримав її, аби та не гавкала і не викрила їх. Підсудний ОСОБА_1 витягнув з криниці насос та відрізав від нього шланг та електрокабель, після чого вони поклали насос в сумку ОСОБА_2 та пішли до їх знайомого ОСОБА_4, якому запропонували купити викрадений насос, але він відмовився від нього. ОСОБА_5 ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 продати даний насос його вітчиму, який погодився його купити за 150,00грн., але одразу дав йому тільки 50,00грн.. На виручені від продажу кошти ОСОБА_2 придбав продукти харчування, пляшку горілки та сигарет. В скоєному підсудний ОСОБА_1 щиро кається.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю визнав себе винним в крадіжці за попередньою змовою з ОСОБА_1 водяного електронасосу «Водолій», який належить ОСОБА_3, пояснивши, що вирішив викрасти насос у ОСОБА_3 тому, що він винен був йому 300,00грн.. Далі ОСОБА_2 надав пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_1. В скоєному підсудний ОСОБА_2 щиро кається, запевняє суд, що в подальшому не вчинятиме злочинів, а також попросив суд не досліджувати матеріали справи, так як повністю визнає себе винним, з вимогами ст.299 КПК України ознайомлений.

Викрадений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 водяний електронасос «Водолій»04.06.2010р. був переданий працівниками міліції потерпілому ОСОБА_3 на зберігання до розгляду даної кримінальної справи (а.с.24 к/с №1-11/11).

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні також повністю визнав себе винним у грабежі 03.06.2010р. велосипеда та особистих речей ОСОБА_2 на загальну суму 750,00грн., пояснивши при цьому, що у червні 2010р. пізно у вечорі в смт.Саврань по вул.Орджонікідзе він, проходивши автобусну зупинку, помітив незнайомого йому чоловіка, в якого він попросив закурити, але сигарет у нього не було, вони розговорились. Незнайомець представився ОСОБА_3. При розмові ОСОБА_1 помітивши, що до них іде його знайомий ОСОБА_2 з велосипедом в руках, розповів ОСОБА_3, що йде його знайомий, з яким вони викрали електронасос, але спочатку за крадіжку взяли тільки цього знайомого, який згодом здав його міліції, розповівши, що вони разом викрали цей електронасос. І тоді ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 побити ОСОБА_2 і відібрати у нього велосипед, на що ОСОБА_3 погодився. Вони підійшли до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вдарив його в плече, від чого останній впав разом з велосипедом на землю. ОСОБА_5 підняв велосипед, на якому була сумка, та пішов з ним в центр Саврані. ОСОБА_1, залишивши ОСОБА_2, наздогнав ОСОБА_5 і запитав, що він буде робити з велосипедом, на що останній сказав, що має намір його продати. Після цього ОСОБА_1 більше ніколи не бачив ОСОБА_5 і хто він такий теж не знає. В скоєному підсудний ОСОБА_1 кається.

Крім того, підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним в крадіжці переносного диску (флешки) та DVD диску на загальну суму 136,00грн., що належать ОСОБА_4, пояснивши, що в січні 2011 року вранці він, перебуваючи в стані алкогольного с’пяніння, вранці прийшовши в гості до свого знайомого ОСОБА_4 в його житловий будинок, який був відчиненим, помітив, що останнього разом з дружиною вдома немає, а їхні діти сплять. ОСОБА_1, побачивши в житловому будинку на столі, де стояв комп’ютер, DVD диски та флешку, вирішив викрасти цю флешку і один DVD диск, поклавши їх до кишені своєї куртки, після чого вийшов з будинку. В скоєному підсудний також кається.

Викрадені 21.01.2011р. ОСОБА_1 переносний диск (флешка) та один DVD диск 05.02.2011р. був переданий працівниками міліції потерпілому ОСОБА_4 на зберігання до розгляду даної кримінальної справи (а.с.54 к/с №1-42/11).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 запевняє суд, що в подальшому не вчинятиме злочинів, а також попросив суд не досліджувати матеріали вищевказаних кримінальних справ, оскільки повністю визнає себе винним, з вимогами ст.299 КПК України ознайомлений.

На підставі ст.299 КПК України проведений обмежений порядок дослідження доказів. При цьому, судом роз’яснено підсудним та іншим учасникам судового процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати, фактичні обставини справ, які ніким не оспорюються, у апеляційному порядку.

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також інші учасники судового процесу не заперечують проти обмеженого порядку дослідження доказів.

Крім показань, якими підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнають себе винними у вчиненні інкримінованих їм злочинів, їхня вина підтверджується всіма матеріалами вказаних кримінальних справ, на дослідженні яких ні вони, ні інші учасники процесу, не наполягають.

Потерпілий ОСОБА_3 по кримінальній справі №1-11/11 цивільний позов не подав, в судове засідання не з’явився, але надав до суду письмову заяву про те, що претензій ні матеріального ні морального характеру до підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 він не має, справу просив розглянути за його відсутністю (а.с.108).  

Потерпілий ОСОБА_2 по кримінальній справі №1-35/11 цивільний позов не подав.  

Потерпілий ОСОБА_4 по кримінальній справі №1-42/11 цивільний позов не подав, в судове засідання не з’явився, надавши до суду письмову заяву, в якій вказав, що претензій ні матеріального ні морального характеру до підсудного ОСОБА_1 він не має, флешку та DVD диск йому повернуто, справу просив розглянути без його участі (а.с.121).  

Суд вважає, що по кримінальній справі №1-11/11 вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, доведена повністю, дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Суд також вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 по кримінальній справі №1-35/11 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та по кримінальній справі №1-42/11 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, доведена повністю, його дії правильно кваліфіковані відповідно за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, та за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обираючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, а також дані про осіб винних.

До обставин, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд відносить щире каяття, часткове відшкодування матеріальної шкоди, дачу ним правдивих свідчень.

До обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, суд відносить вчинення злочинів в стані алкогольного сп’яніння.

До обставин, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить щире каяття, вчинення злочину вперше, часткове відшкодування матеріальної шкоди, дачу ним правдивих свідчень.

До обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Санкція ч.2 ст.185 КК України передбачає покарання у виді  арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Санкція ч.2 ст.186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Санкція ч.1 ст.185 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення й перевиховання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливе в умовах без ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.66, ч.1 ст.70, ст.ст.75, 76, ч.ч.1, 2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, п.5 ч.1 ст.81, ст.ст.321, 324, 330, 337 КПК України

пОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186  КК України, призначивши покарання:

–за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік;

–за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки;

–за ч.2 ст.186  КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, та періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, та періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній –підписку про невиїзд.

Речові докази, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 –водяний електронасос «Водолій»–повернути власникові –ОСОБА_3 (а.с.24 к/с №1-11/11).

Речові докази, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 –переносний диск (флешку) марки GSTON», об’ємом 4Гб, та DVD диск–повернути власникові –ОСОБА_4 (а.с.54 к/с №1-42/11).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Савранський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляції протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення (ст.349 КПК України).

Вирок суду набирає законної сили після закінчення п’ятнадцяти діб для подання апеляції, якщо апеляцію не було подано. У разі подання апеляції вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ  (підпис)

Суддя Савранського районного             

суду Одеської області                                                                            ОСОБА_6