ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.12.2007 | Справа №2-8/13973-2007А |
За позовом – Прокуратура м. Сімферополь в інтересах держави в особі Республіканського комітету з земельних ресурсів АР Крим, м. Сімферополь, Держземінспекції, м. Сімферополь
До відповідача – Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь
Про визнання нечинним рішення.
Головуючий суддя Чумаченко С.А.
Секретар Ярилова О.С.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Ан В.Б., пред-к за дов. від 10.05.2007 року.
Від відповідача – Халаімов В.Г., пред-к за дов. №24/01-55/2258 від 29.10.2007 року.
Від прокурора – Яковлєв О.С..
Сутність спору: позивач, Прокуратура м. Сімферополь в інтересах держави в особі, Республіканського комітету з земельних ресурсів АР Крим, Держземінспекції АР Крим звернувся до Господарського Суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, Сімферопольської міської ради, просить визнати протиправними, недійсними рішення 21-ї сесії Сімферопольської міської ради V скликання від 24.05.2007 року №264 «Про орендну плату за землю по м. Сімферополю».
Представник позивача представив заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить визнати нечинним рішення 21-ї сесії Сімферопольської міської ради V скликання від 24.05.2007 року №264 «Про орендну плату за землю по м. Сімферополю».
Представник відповідача представив заперечення по справі відповідно до якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Справа слуханням відкладалась в порядку ст. 150 Кодексу Адміністративного Судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухав представника позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
15.07.1999 року Рішенням №94, 7-ї сесії 23-го скликання Сімферопольської міської ради «Про орендну плату за землю по м. Сімферополі» вирішено затвердити коефіцієнти до ставок земельного податку для розрахунку розмірів орендної плати за землю по м. Сімферополю (додаток №1).
24.05.2007 року Рішенням №264, 21-ї сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради «Про орендну плату за землю в м. Сімферополі» вирішено встановити з 01.06.2007 року коефіцієнти до ставок земельного податку для розрахунку орендної плати за землю по місту Сімферополю відповідно додатку.
Позивач вважає, що прийняття оскаржуваного рішення не відповідає вимогам законодавства у зв’язку з чим підлягаю визнанню неправомірним та скасуванню.
Суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
Згідно до ст. 7 Закону України «Про систему оподаткування», ставки податків і зборів (обов’язкових платежів) встановлюється Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюється протягом бюджетного року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про бюджетну систему України» бюджетний рік розпочинається з 1 січня та закінчується 31 грудня.
Так, судом встановлено, що Рішенням №94, 7-ї сесії 23-го скликання Сімферопольської міської ради «Про орендну плату за землю по м. Сімферополі» від 15.07.1999 року були встановлені коефіцієнти до ставок земельного податку для розрахунку орендної плати за землю по місту Сімферополю на бюджетний рік.
Враховуючи що з 15.06.1999 року по 24.05.2007 року Сімферопольською міською радою не приймалися рішення стосовно затвердження ставок земельного податку, бюджетний рік до прийняття оскаржуваного рішення почався з 01.01.2007 року.
Тим самим, протягом бюджетного року Сімферопольською міською радою 24.05.2007 року прийнято Рішення №264, 21-ї сесії 5-го скликання «Про орендну плату за землю в м. Сімферополі» встановивши при цьому нові ставки орендної плати.
Таким чином, використовуючи надані ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження з затвердження ставок земельного податку, Сімферопольською міською радою при прийнятті рішення від 24.05.2007 року №264 порушено один з встановлених статтею 3 Закону України «Про систему оподаткування» принципів побудови системи оподаткування, а саме принцип стабільності, який виражається у забезпеченні незмінності податків і зборів (обов’язкових платежів) і їх ставок податкових пільг протягом бюджетного року.
Отже Рішення №264, 21-ї сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради «Про орендну плату за землю в м. Сімферополі» від 24.05.2007 року у зв’язку з порушенням діючого законодавства, підлягає визнанню нечинним.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
-з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
-обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване
це рішення(дія);
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ч. ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так за загальним правилом, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до ст. 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до ст. 158 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.
В судовому засіданні 11.12.2007 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Повний текст постанови підписано 17.12.2007 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись 158, 159, 161, 162, 163, ст.ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним Рішення №264, 21-ї сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради «Про орендну плату за землю в м. Сімферополі» від 24.05.2007 року.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.