ПОСТАНОВА

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                              Справа № 2-а-738/11

"11" квітня 2011 р.                                                           Козівський районний суд

                                                                                                         Тернопільської області

   в складі: головуючого судді:     Вирста М.М.

                           при секретарі:     Фещак Г.М.

                            за участю: позивача:      ОСОБА_1

                                          відповідача:      ОСОБА_2

                                  співвідповідачів:      ОСОБА_3

                                                                    ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого інспектора ВДАІ з ОАТ Козівського району ОСОБА_2, співвідповідачів інспектора ВДАІ з ОАТ Козівського району ОСОБА_3, начальника ВДАІ з ОАТ Козівського району ОСОБА_4 про скасування постанови серії ВО1 № 058022 в справі про адміністративне правопорушення від 18 березня 2011 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про скасування постанови серії ВО1 № 058022 в справі про адміністративне правопорушення від 18 березня 2011 року, посилаючись на те, що його було визнано винним у тому, що 18 березня  2011 року о 14 год. 05 хв. в смт. Козова, по вул. Грушевського керував автомобілем НОМЕР_1, не користуючись ременем безпеки, та відмовився передати для перевірки посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив п.2.3В, 2.1А ПДР України, тим самим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 800 грн.

Вважає постанову незаконною, необґрунтованою, несправедливою, такою що не відповідає вимогам КУпАП, тому просить скасувати постанову серії ВО1 № 058022 в справі про адміністративне правопорушення від 18 березня 2011 року, та стягнути солідарно із відповідачів моральну шкоду в сумі 1700 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав із мотивів, викладених у позовній заяві, просить їх задоволити, та пояснив, що 18 березня 2011 року керував своїм автомобілем в смт. Козова, коли звернув у центр міста його зупинили працівники ДАІ, інспектор Кушнір В.Д. попросив передати для перевірки документи, позивач пояснив інспектору, що передасть документи лише коли він назве причину його зупинки, тому інспекторам документи не передавав, а лише пред’явив. Пізніше інспектор ДАІ ОСОБА_2 склав два протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, свою вину не визнає, вказує на те, що доказів його вини немає та в судовому засіданні їх не представлено, а тому просить скасувати постанову серії ВО1 № 058022 в справі про адміністративне правопорушення від 18 березня 2011 року, та стягнути солідарно із відповідачів моральну шкоду в сумі 1700 грн.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснив, що 18 березня 2011 року під час патрулювання в смт. Козова зупинили автомобіль ВАЗ, оскільки побачили, що водій не пристебнутий ременем безпеки, водій відмовився передати їм документи для перевірки, тому ним було складено два протоколи про адміністративні правопорушення, водій від пояснень відмовився, причиною зупинки позивача було те, що він не був пристебнутим ременем безпеки, просить залишити постанову в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача без змін, оскільки факт правопорушення підтверджується відеозаписом.

Співвідповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що 18 березня 2011 року патрулювали разом із відповідачем ОСОБА_2 в смт. Козова, було зупинено автомобіль ВАЗ за порушення ПДР України, зокрема позивач не був пристебнутий ременем безпеки, вимогу інспектора ДАІ про передачу документів для перевірки ігнорував, поводився агресивно, неадекватно, просять постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності залишити без змін.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що їхав у автомобілі із позивачем, повертали у центр міста, були зупинені працівниками ДАІ, які сказали, що позивач їхав із не пристебнутим ременем безпеки, працівники ДАІ поводилися агресивно, нецензурно виражалися в адресу позивача.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 18 березня 2011 року їхав у автомобілі із позивачем, були зупинені працівниками ДАІ, інспектор ДАІ ОСОБА_3 вимагав у позивача передати документи, поводився агресивно, намагався його витягнути із автомобіля.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, співвідповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, зокрема відеозапис, прийшов до наступного.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Відповідно  до  ст. 11  КАС  України  розгляд  і  вирішення  справ  в  адміністративних судах здійснюється  на  засадах  змагальності  сторін  та  свободи  в наданні ними суду своїх  доказів  і у доведенні  перед  судом  їх переконливості.

Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.   

В судовому засіданні встановлено, що 18 березня 2011 року старшим державтоінспектором ВДАІ з ОАТ Козівського району ОСОБА_2 було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВО1 № 058022, а саме про те, що 18 березня  2011 року о 14 год. 05 хв. в смт. Козова, по вул. Грушевського, ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, не користуючись ременем безпеки, та відмовився передати для перевірки посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив п.2.3В, 2.1А ПДР України, тим самим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 800 грн.

Вказана постанова винесена на підставі протоколів про адміністративне правопорушення серії ВО1 № 107147 від 18 березня 2011 року, та серії ВО1 № 107148 від 18 березня 2011 року, згідно яких ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.2.1А, 2.3В ПДР України, та вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч. 4 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи те, що згідно протоколів про адміністративне правопорушення зафіксовано факт порушення позивачем ПДР України, його посилання в позові на відсутність факту порушення ним ПДР спростовуються протоколами про адміністративне правопорушення.

До матеріалів, що послужили підставою для притягнення до відповідальності долучено відеозапис, який було оглянуто у судовому засіданні, та на ньому було видно, як позивач ОСОБА_1 відмовлявся передати інспектору ДАІ посвідчення водія та реєстраційні документи. Доводи позивача, про правомірність його дій спростовуються відеозаписом, який було оглянуто в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші суттєві обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями самої особи, поясненнями свідків, потерпілих, показаннями технічних приладів та технічних засобів, фото- і кінозйомкою, відеозаписом та іншими.      

Відповідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції України  та законів України, статтею 68 Конституції України,   як нормативно-правового акта, який має вищу юридичну силу,  визначено: «кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України  та Законів України».

В судовому засіданні позивачем не надано та судом не здобуто жодних доказів, які б стверджували про те, що позивачем було дотримано вимоги ПДР України, а тому ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, у відповідності до вимог закону та підстав для скасування спірної постанови немає. Відповідачем адміністративне стягнення на позивача накладено в межах санкції статті, за якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності.

В силу  ст. 71  КАС  України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини, на  яких  ґрунтується  її вимоги  та  заперечення,   крім  випадків,  встановлених  ст. 72  КАС України.  В адміністративних  справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності суб’єкта  владних  повноважень обов’язок  щодо доказування  правомірності  свого  рішення, дії чи  бездіяльності покладається  на  відповідача, якщо він заперечує  проти адміністративного   позову.

Посилання позивача в судовому засіданні про те, що спірна постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, є безпідставними, надуманими та такими, що несуть в собі мету - уникнення відповідальності за скоєне правопорушення.   

Аналізуючи вищенаведені факти, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення, судом не здобуто, а ті обставини, з яких позивач ОСОБА_1 просить скасувати постанову, на думку суду, наведені з метою уникнення адміністративної відповідальності.

У позові зазначено, що у зв’язку з незаконними діями працівника ДАІ позивачу завдана моральна шкода, тому просить стягнути солідарно із відповідачів 1700 грн. в якості моральної шкоди. Згідно роз’яснень п. 4  Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року  «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві  про відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.       

Жодного доказу про наявність моральної шкоди, що завдана незаконними діями інспектора ВДАІ з ОАТ Козівського району ОСОБА_2 в матеріалах справи не має.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить з положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з   Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25 травня 2001 року (п. 3) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно п.5 цієї Постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору   

Оскільки в діях відповідача ознак протиправності не встановлено, посадова особа діяла в межах та порядку передбаченому законом, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1700 грн. також не підлягають задоволенню.    

Таким чином, враховуючи встановлені обставини в справі, досліджені докази, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху України, а саме вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч. 4 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до старшого інспектора ВДАІ з ОАТ Козівського району ОСОБА_2, співвідповідачів інспектора ВДАІ з ОАТ Козівського району ОСОБА_3, начальника ВДАІ з ОАТ Козівського району ОСОБА_4 про скасування постанови серії ВО1 № 058022 в справі про адміністративне правопорушення від 18 березня 2011 року - слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 18, 70, 71, 86, 158, 159, 160, 161, 163, 1712 КАС України, ст. ст.  9, 33, 34, 35, 245, 247, 254, 256,  268, 280, 291, 292, 293, 294 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до старшого інспектора ВДАІ з ОАТ Козівського району ОСОБА_2, співвідповідачів інспектора ВДАІ ОСОБА_3, начальника ВДАІ з ОАТ Козівського району ОСОБА_4 про скасування постанови серії ВО1 № 058022 в справі про адміністративне правопорушення від 18 березня 2011 року –відмовити.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.                                           

                                                        Суддя:              підпис.

                                                        З оригіналом:               вірно.

                 ГОЛОВА СУДУ:                                             ОСОБА_7