Справа №  2-а-262/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

24 березня 2011 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді          Юзьвяк  Б.Г.

при секретарі           Свирида М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно справу за позовом

ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м.Рівне при УДАІ УМВС України в Рівненській області

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,       

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилається на те, що 27 лютого  2011 року відповідачем відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що він в м.Рівне по вул. Кіквідзе о 12 год 40 хв. керував автомобілем ОСОБА_2 д.н. НОМЕР_1 та нібито скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, тобто вчинив порушення правил проїзду нерегульованих пішохідних переходів, не дав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину по пішохідному переході, за що постановою ВК1 № 026564 від 27 лютого 2011 року був притягнутий до адміністративної відповідальності та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень.

Вказану постанову  позивач вважає незаконною з наступних підстав.

Так дійсно, 27 лютого 2011 року в м.Рівне по вулиці Кіквідзе він керував вищевказаним автомобілем та був зупинений працівниками ДАІ, які пред'явили йому претензії, що він умисно порушив п. 18.(1) Правил дорожнього руху України, а саме порушив правила проїзду нерегульованого пішохідного переходу тобто не надав переваги у русі пішоходу .

Працівнику ДАІ ОСОБА_3 позивач  пояснив, що рухаючись з вулиці ОСОБА_4 в напрямку вулиці Кіквідзе м.Рівне він проїжджав нерегульований пішохідний перехід. Під час наближення до даного нерегульованого пішохідного переходу він зупинився та пропустив групу пішоходів, які рухались з лівої від його напрямку руху сторони. Після цього, коли його автомобіль вже знаходився на пішохідному переході, позивач звернув увагу на те, що з правової сторони біжить якийсь чоловік. Оскільки він вже проїхав даний пішохідний перехід, то зупинка його автомобіля могла би створити перешкоду для інших учасників дорожнього руху. В даній дорожній обстановці він змушений був діяти виключно для забезпечення безпеки руху інших учасників дорожнього руху, звільнивши нерегульований пішохідний перехід від свого автомобіля для того, щоб пішохід мав безпечну можливість перейти проїзну частину дороги.

Пояснення позивача працівником ДАІ були проігноровані. Постанову вважає незаконною, бо порушення не вчиняв, а його вина у вчиненні цього правопорушення не доведена жодними доказами.

В судовому засіданні  позивач підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві. Доповнив, при пересіканні пішохідного переходу від пропустив пішоходів, що стояли бяля переходу та почав рух.  А пішохід, якого як вказано в протоколі він не пропустив, лише біг до пішохідного переходу і не був ще на ньому. Тому позивача і продовжив рух, не створюючи перешкод у русі ні пішоходу ні транспортним засобам, що рухались за ним.

В даній дорожній обстановці він змушений був діяти виключно для забезпечення безпеки руху інших учасників дорожнього руху, звільнивши нерегульований пішохідний перехід від свого автомобіля.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час слухання справи.

Вислухавши пояснення  позивача, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до змісту ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про  протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.  

Ніяких доказів того, що  позивач порушив правила дорожнього руху, тобто порушив правила проїзду нерегульованих пішохідних переходів, не дав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину по пішохідному переході, відповідачем не наведено. Не визнавав цього позивач і при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. В такому випадку обов’язком відповідача було довести вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, і за таких обставин складати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.  За наведених обставин не наведено доказів наявності правопорушення зі сторони позивача, а отже у відповідача не було підстав для складення постанови про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.158-163 КАС України, суд 

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м.Рівне при УДАІ УМВС України в Рівненській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,  задоволити.

Скасувати  постанову ВК1 № 026564 від 27.02.2011 року про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Провадження у  справі про адміністративне правопорушення  закрити.  

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: