ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
17.01.08р. | Справа № А38/621-07 |
за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю рекламно-видавницьке агентство "Реклама -Бізнес", м. Дніпропетровськ
про стягнення 9186,05 грн.
Суддя Бишевська Н.А.
Секретар судового засідання Бикова А.О.
Представники:
Від позивача: Петренко Н.В., дов. № 03-06/060 від 15.01.2008 року
Від відповідача: Нековаль І.Л., посв. № 175, дов. від 01.12.2007 року
СУТЬ СПОРУ:
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі –позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю рекламно-видавницьке агентство "Реклама -Бізнес", м. Дніпропетровськ (далі –відповідач) і просить суд стягнути адміністративно–господарську санкцію в розмірі 9186,05 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у 2006 році не забезпечив працевлаштування 1 інваліда на підприємстві (відповідно до нормативу кількості робочих місць), що тягне за собою нарахування штрафних санкцій відповідно до вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. За несплату суми штрафної санкції, позивачем нарахована пеня в розмірі 538, 72 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог позивача заперечує, зазначаючи у відзиві на адміністративний позов на їх безпідставність, оскільки підприємством повністю виконані вимоги Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, те, що на підприємстві не працює необхідної кількості інвалідів, не є наслідком неправомірних дій відповідача, порушення ним норм Закону. Окрім того, підприємство вказує на повне погашення суми штрафних санкцій у відповідності до вимог ст. 20 вищевказаного Закону, оскільки на підприємстві на протязі 2006 року працювало не більше 15 осіб.
Справа розглядається за наявними в ній документами.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд
В с т а н о в и в :
Відповідач подав до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, в якому зазначив середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу 15 осіб, серед яких згідно з вимогами Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” повинен працювати 1 інвалід, проте не працює жодного.
Середньорічна заробітна плата на підприємстві становить 17 293, 00 грн.
У відповідності до ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
У зв’язку з цим відповідачем, враховуючи визначений у Звіті фонд середньорічної заробітної плати штатного працівника, самостійно нараховані та сплачені штрафні санкції в розмірі 8646 грн. з розрахунку 50 % штрафних санкцій за 1 нестворене (незайняте) робоче місце для інваліда.
Позивач, в свою чергу, вважає, що положення ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” на Відповідача не розповсюджується, оскільки в Товаристві з обмеженою відповідальністю рекламно-видавницькому агентстві "Реклама -Бізнес" середньо облікова кількість штатних працівників становить 15 осіб, а Законом встановлена пільга для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб.
Таким чином, нарахувавши пеню в розмірі 538, 72 грн. на залишок несплаченої, на думку Позивача, штрафної санкції в розмірі 8647, 33 грн. (50% середньорічної заробітної плати штатного працівника), Позивач просить суд стягнути з ТОВ рекламно-видавницького агентства "Реклама -Бізнес" штрафні санкції та пеню в сумі 9186, 05 грн.
Суд відмовляє Позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів основними завданнями відділення є участь у реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, а також здійснення на території області контролю за додержанням підприємствами, (об’єднаннями), установами та організаціями нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
У відповідності до вищеназваного Положення відділення є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 “Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів” від 28.12.2001 р. ( далі Порядок) - у разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.
В той же час, статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено для підприємств (об'єднань), установ і організацій нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів (далі - органи працевлаштування інвалідів).
Протягом 2006 року відповідачем задекларовано працевлаштування 1 інваліда, і в зв’язку з невиконанням зазначеного, позивач самостійно сплатив суму штрафної санкції з розрахунку, та у відповідності до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Суд вважає обґрунтованим посилання відповідача на кількість працюючих та сплату ним штрафних санкцій саме з розрахунку працюючих на підприємстві осіб.
Більш того, позивач доказів відмови відповідачем працевлаштування інвалідів, не навів.
А аналіз наведених вище положень законодавства про соціальний захист інвалідів свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
У зв’язку з цим суд, приймаючи до уваги зазначені вище обставини, не вбачає правових підстав для застосування та стягнення заявлених штрафних санкцій.
У зв’язку з викладеним позов задоволенню не підлягає.
Згідно вищезазначеного, керуючись ст. ст. 87, 94, 98, 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову позивача відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу Адміністративного судочинства України та оскаржується в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.
Суддя Бишевська Н.А.