КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2008 № 05-5-11/14297
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Золотухіна Г.О. – головний спеціаліст (дов. № 29-22/1015 від 08.10.2007);
від відповідачів - повідомлені, але не з’явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерство юстиції України
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 17.10.2007
у справі № 05-5-11/14297
за позовом Міністерства юстиції України в інтересах держави в особі Державного казначейства України
до Ялтинського міського суду Автономної республіки Крим,
Державної судової адміністрації України,
Апеляційного суду Автономної республіки Крим
про стягнення 9631,57 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2007 №05-5-11/14297 позовну заяву Міністерства юстиції України в інтересах держави в особі Державного казначейства України до Ялтинського міського суду Автономної республіки Крим, Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Автономної республіки Крим повернуто позивачеві без розгляду на підставі пункту 4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2007 № 05-5-11/14297, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм процесуального права.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Заявник наголошує на тому, що Міністерство юстиції України є державним органом, який звертається до суду на виконання покладених на нього законодавчим актом України зобов’язань, статтею 38 ЦПК України, зокрема, зазначено, що державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника. Саме в якості органу представництва Міністерство юстиції України просить стягнути збитки, завдані іншій особі, відповідно в разі задоволення позовних вимог гроші будуть стягуватись не на користь позивача (представника держави) по справі, а до Державного бюджету України на користь держави в особі Державного казначейства України. В цій справі Міністерство юстиції України є органом державної влади, який згідно із Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” вповноважений звертатися до суду за захистом інтересів інших осіб, а саме за захистом державного інтересу щодо відшкодування збитків, відшкодування шкоди, завданої державному майну – Державному бюджету України. Оскільки позовні вимоги стосуються відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, а функції по забезпеченню його обслуговування покладені державою на відповідний державний орган, даний позов Міністерство юстиції України подає в інтересах держави в особі Державного казначейства України, а тому Міністерство юстиції України може користуватись пільгою по сплаті державного мита на підставі п.10 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.
Відповідачі письмових відзивів на апеляційну скаргу не надавали, що відповідно до ст.96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.
Міністерство юстиції України подало до Господарського суду міста Києва позов в інтересах держави в особі Державного казначейства України про стягнення з відповідачів 9 361,57 грн. збитків, завданих Державному бюджету України на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі „Проніна проти України”.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2007 № 05-5-11/14297 позовну заяву Міністерства юстиції України в інтересах держави в особі Державного казначейства України до Ялтинського міського суду Автономної республіки Крим, Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Автономної республіки Крим повернуто позивачеві без розгляду на підставі пункту 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала мотивована тим, що згідно із ст. 45 Господарського процесуального кодексу України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків встановлених законодавством. Міністерство юстиції не звільнено від сплати державного мита згідно із пунктом 10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, оскільки відповідно до ст.1, ч. 4 ст. 9 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” та згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 № 784 Міністерство (як орган представництва) у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування за рішенням Європейського суду з прав людини, виступає самостійним позивачем, в той час як пунктом 10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” передбачено, що від сплати державного мита звільняються держані й громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Із висновком суду першої інстанції немає підстав погодитися, враховуючи наступні обставини.
Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Порядок, розміри, способи сплати державного мита регулюються Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженого наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15.
Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” передбачені пільги щодо сплати державного мита.
Зокрема, згідно із пунктом 10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від сплати державного мита звільняються державні й громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Держава, будучи єдиним та неподільним суб’єктом не діє у цивільних правовідносинах безпосередньо, а лише опосередковано через відповідні державні органи чи інших уповноважених осіб, які діють від імені держави та своїми діями створюють для неї цивільні права та обов’язки.
Частиною 4 ст. 9 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає Орган представництва, який зобов'язаний протягом трьох місяців з моменту, визначеного в частині четвертій статті 8 цього Закону, звернутися до суду з відповідним позовом.
Орган представництва – орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання рішення ( ст. 1 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”).
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 № 784 “Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на Міністерство юстиції покладено функції органу, відповідального за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень.
Таким чином, оскільки Міністерство юстиції України звернулося до суду на підставі ст. 9 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” для відшкодування збитків, які були завдані Державному бюджету України, тобто за захистом не своїх інтересів, то Міністерство юстиції України у даному випадку звільняється від сплати державного мита відповідно до п. 10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при поданні позовної заяви із доданими до неї документами позивачем не було допущено порушень, передбачених п. 4 ст. 63 ГПК України, тому ухвала місцевого суду підлягає скасуванню, а справа, відповідно до приписів частини 4 ст. 106 ГПК України, передається на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.10.2007 № 05-5-11/14297 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.10.2007 № 05-5-11/14297 скасувати.
3. Справу № 05-5-11/14297 передати для розгляду по суті Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
18.01.08 (відправлено)