ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 2-а-1202/11

19 квітня 2011 року

Суддя Володимирецького  районного суду Рівненської області Іванків О.В.  

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до управління ПФУ у Володимирецькому районі про визнання рішення  нечинним та зобов"язання до нарахування та виплати підвищеної та додаткової пенсій особі яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що являється постраждалим від аварії на ЧАЕС 4 категорії, отримує пенсію, у зв’язку з чим має право на отримання додаткової пенсії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також право на надбавку до пенсії, передбаченої ст..39 цього ж Закону. Разом з тим, додаткова пенсія та надбавка, що виплачується позивачу, не відповідає вимогам закону. Відповідач відмовив у перерахунку пенсії, тому просив визнати цю відмову протиправною, визнати за ним право на отримання додаткової пенсії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, та надбавки до пенсії в розмірі однієї заробітної плати,  зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити додаткову пенсію у встановленому Законом розмірі.

  Представник відповідача – управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі – надав письмові заперечення проти позову, в яких посилається на відсутність належного законодавчого регулювання питання виплати пенсій інвалідам та на пропуск строку позовної давності. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії, що підтверджується оглянутими в судовому засіданні та долученими до справи посвідченнями.

Позивач отримує пенсію за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, на підставі статті 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Оскільки величина прожиткового мінімуму для кожної вікової та соціальної групи, в т.ч. і для осіб, що втратили працездатність, щорічно визначається Законом України про Державний бюджет, посилання відповідача на відсутність законодавчо визначеного розміру пенсії за віком є безпідставною

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню  підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений законами України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

У відповідності до пункту 28 р.П. Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. №107-У1 до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було внесено зміни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до п. 6 резолютивної частини цього рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Вказане рішення набуло чинності з 22.05.2008 року.  

Крім того, як вбачається зі ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.  

Таким чином, з 22.05.2008 року відновлено в повному обсязі дію ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка діяла до внесення змін, у зв’язку з чим нарахування та виплата пенсії позивачу, починаючи з 22.05.2008 року, має здійснюватись згідно з положенням вказаного Закону.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про проведення перерахунку додаткової пенсії в межах строку позовної давності, встановленого ст.99 КАС України, тобто з 24 серпня 2010 року по час розгляду справи судом, підлягають до задоволення.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.      

У відповідності до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи, що позивач є пенсіонером, не працює, проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, що підтверджується письмовими доказами, приймаючи до уваги пріоритет законів над підзаконними нормативними актами, позовні вимоги про стягнення підвищення до пенсії на підставі ст..39 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.01.2011 року підлягають задоволенню.  

Разом з тим, ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. З урахуванням викладеного, враховуючи, що розмір надбавки до пенсії позивачам визначено саме Кабінетом Міністрів України, а також приймаючи до уваги, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Постанови КМУ, які визначають порядок та розміри доплати до пенсії особам, що проживають та працюють на території радіологічного забруднення, є чинними, і неконституційними не визнавались, суд приходить до висновку, що дії відповідача в 2010 році відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підстав для задоволення позову в частині стягнення доплат за 2010 рік суд не вбачає.       

Що стосується інших позовних вимог, то ухвалою Володимирецького районного суду вони залишені без розгляду у зв’язку із пропуском строку позовної давності.    

Одночасно суд констатує, що право позивача на отримання додаткової пенсії та підвищення до пенсії, передбачених нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не обмежене у часі, і продовжує існувати після розгляду справи судом та визначених строків проведення перерахунку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.8,19,21 Конституції України, ст.ст.51, 63, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.28 Закону  України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», судовою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах «Кечко проти України»,  «Бурдов проти Росії», Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), ст..ст.183-2, 256 КАС України, суд, -                                       

                                                               постановив:   

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі по відмові у перерахунку та виплаті додаткової  пенсії ОСОБА_1, як постраждалому від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію, передбачену ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі  15% від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, передбаченої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосувавши розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 24 серпня 2010 року по 19 квітня 2011 року, з урахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру прожиткового мінімуму.  

Визнати протиправною відмову Управління пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі у перерахунку та виплаті підвищення пенсії ОСОБА_1, яке передбачене ст..39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, з 24 серпня 2010 року по 19 квітня 2011 року, з урахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру мінімальної заробітної плати.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

У відповідності до ст.183-2, 256 КАС України постанову допустити до негайного виконання.

Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі звільнити від сплати судового збору на підставі п.34) ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Володимирецький районний суд. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Постанова суду, крім випадків її апеляційного оскарження, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляції. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:                                                                          Іванків О.В.