У Х В А Л А
Іменем України
05.05.2011 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої – судді Фазикош Г.В.,
суддів – Власова С.О., Мацунича М.В.,
при секретарі – Добра М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 24 грудня 2010 року щодо подання страшого державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про виділення частки майна боржника, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 24 грудня 2010 року було задоволено подання страшого державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про виділення частки майна боржника та визначено частку ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 у розмірі ј частина квартири.
На цю ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати. В скарзі стверджує, що місцевий суд не з’ясував всіх обставин справи, у т.ч. й те, що він як боржник по виконавчому провадженню, сплачує борг частково. Просить надати йому таку можливість та подання відхилити.
В судовому засіданні в апеляційній інстанції скаржник апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити, представник МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції скаргу не визнав та просив відхилити.
Дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження №320450073, колегія прийшла до висновку, що скарга є необгрунтованою та до задоволення не підлягає.
Апеляційний суд встановив, що на виконанні у міському відділі ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2п-149/04, виданого 11.08.2009 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування морадьної шкоди 15000 грн.
В межах цього виконавчого провадження державним виконавцем було встановлено, що боржник ОСОБА_1 володіє спільно з іншими особами майном, а саме квартирою АДРЕСА_1. У зв’язку із цим відповідно до вимог ч.8 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на день внесення подання до суду) старший державний виконавець вказаного МВ ДВС звернувся до суду з поданням про визначення частку боржника у вказаному майні.
Суд розглянув дане подання відповідно до встановленого законом процесуального порядку та постановив ухвалу, що відповідає встановленим судом фактичним обставинам, підстави для скасування ухвали відсутні.
Доводи апелянта щодо надання йому можливості сплачувати борг частково в межах розгляду подання про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, не враховуються, однак вони можуть бути розглянуті у разі звернення боржника до суду у порядку, передбаченому ст.373 ЦПК України.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 312, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 24 грудня 2010 року щодо подання страшого державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про виділення частки майна боржника – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча Судді: