справа № 1414/2101/2012
провадження № 1/1414/321/2012
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2012 року Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Непши О.І.,
при секретарі Піроженко А.О.,
за участю прокурора Рябоконь А.В.,
захисника адвоката Бушинського Є.В.,
законного представника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт Велика Олександрівка Херсонської області, громадянин України, освіта повна середня, неодружений, студент другого курсу Миколаївського державного університету імені Сухомлинського, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, ст.15 ч.2, ст.304 ч.1 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с.Володимирівка Казанківського району Миколаївської області, громадянин України, освіта неповна середня, неодружений, студент третього курсу Миколаївського політехнічного коледжу, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2, ст.15 ч.2 КК України,
в с т а н о в и в :
24 березня 2012 року у вечірню пору доби ОСОБА_2 , перебуваючи на той час за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 , скориставшись персональним комп`ютером, знайшов в мережі Інтернет сайт, на якому були описані п`ятнадцять способів вчинення крадіжок в супермаркетах. Ознайомившись з виявленою інформацією, ОСОБА_2 в той же вечір, будучи достовірно обізнаним про те, що ОСОБА_3 , який мешкає разом з ним, є неповнолітнім, продемонстрував останньому знайдений ним сайт, переслідуючи мету викликати у ОСОБА_3 бажання взяти участь у вчиненні крадіжки в супермаркеті шляхом застосування одного з описаних способів.
25 березня 2012 року близько 17 год. 15 хв. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 прибули до супермаркету філії «Миколаївська» приватного підприємства «Таврія Плюс», що розташований за адресою: м.Миколаїв, пр.Жовтневий, 234-В.
Перебуваючи у торговому залі, ОСОБА_2 , керуючись раптово виниклим корисливим умислом, направленим на протиправне заволодіння чужим майном, згадавши про раніше прочитані способи вчинення крадіжки в супермаркеті, запропонував ОСОБА_3 вчинити крадіжку, на що останній погодився, вступивши у попередню змову з ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_2 втягнув неповнолітнього ОСОБА_3 у злочинну діяльність.
Керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 попрямували до відділу продаж одягу, де взяли з прилавку наступний товар:
-шкарпетки чоловічі «Зима didie elegant» в кількості трьох пар загальною вартістю
26, 25 грн.,
-шкарпетки чоловічі «Демі didie comfort» одну пару вартістю 05, 59 грн.,
-труси чоловічі-боксери «didie» дві штуки загальною вартістю 28, 00 грн,
-куртку-«ветровку» LAKATON ФВ вартістю 160, 00 грн,
-кофту спортивну LAKATON ФВ вартістю 145, 15 грн.,
-футболку (вишиванку) з червоним канатом вартістю 141, 90 грн., а всього майна
на загальну суму 506 грн. 89 коп.
З переліченим товаром ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зайшли до примірочної кабінки, де склали його в свої сумки та направилися до виходу з супермаркету, не оплативши вказане майно на касі торговельного центру, намагаючись у такий спосіб довести свій умисел на заволодіння майном до кінця. Втім на виході з торговельного центру вони були зупинені працівниками служби охорони, та при перевірці їх сумок було виявлено вищевказане неоплачене майно, яке останні намагалася таємно викрасти, але не довели свій умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 в інкримінованих злочинах визнав себе винним повністю та показав, що з ОСОБА_4 знайомий з початку 2011 року, коли вони разом мешкали на квартирі, між ними склалися дружні стосунки. Йому відомо, що ОСОБА_4 є неповнолітнім. В березні 2012 року він, перебуваючи в мережі Інтернет, побачив закладку «15 способів обікрасти супермаркет». Вона його зацікавила, він ознайомився зі змістом та показав сайт ОСОБА_4 . Наступного дня вони поїхали до супермаркету «Таврія В» у кафе, гуляли по супермаркету, а потім пішли у відділ одягу та почали обирати одяг, який може поміститися до сумки і який можна буде носити. Саме він запропонував ОСОБА_4 спробувати один із способів викрадення в супермаркеті, коли згадав про те, що прочитав в Інтернеті. Він обрав собі куртку, труси та шкарпетки. Алєксєєв взяв куртку, труси, шкарпетки та сорочку-вишиванку. Вони обірвали ярлики на речах, поклали речі кожен до своєї сумки, купили один кілограм бананів та пачку цигарок і пішли до виходу, але до них одразу підійшли охоронці та запросили пройти з ними до кімнати охорони. У вчиненому розкаюється.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 в інкримінованому злочині визнав свою вину повністю та показав, що раніше він мешкав разом з ОСОБА_5 в одній квартирі. В березні 2012 року ОСОБА_5 покликав його і показав в Інтернеті сторінку під назвою «15 способів обікрасти супермаркет». Наступного дня вони приїхали в супермаркет «Таврія В», пішли до кафе поїсти, після чого зайшли до відділу одягу. ОСОБА_5 запропонував йому спробувати один із способів викрадення. ОСОБА_4 взяв куртку-«ветровку», одні труси, шкарпетки та сорочку-вишиванку. ОСОБА_5 взяв ті ж самі речі, крім сорочки. В примірочній вони поклали речі до своїх сумок і пішли до каси. ОСОБА_5 купив кілограм бананів. Коли вони відійшли від каси, їх спитали, чи є в них несплачений товар, на що вони відповіли, що в них нічого немає. Їм запропонували пройти до кімнати охорони, після чого викликали міліцію. Уточнив, що ОСОБА_5 , показуючи йому сайт, не пропонував вчинити крадіжку, а запропонував це зробити в супермаркеті, коли вони проходили біля відділу одягу. У вчиненому розкаюється.
Крім показань підсудних, їх вина у вчиненому злочині підтверджується письмовими доказами, дослідженими судом, а саме:
- заявою заступника директора ТЦ «Корабельний» від 25 березня 2012 року про спробу крадіжки товарів на суму 506, 89 грн. та актом інвентаризації (а.с.4, 6),
- протоколом огляду місця події від 25 березня 2012 року та фототаблицею до нього (а.с.8-10),
- розпискою про прийняття товару на зберігання (а.с.12).
Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2, ст.15 ч.2 КК України, та кваліфікує їх дії як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений за попередньою змовою групою осіб, а дії ОСОБА_2 також за ст.304 ч.1 КК України як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.
Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2 , суд бере до уваги, що він вчинив два злочини, один з яких є тяжким і спрямований проти моральності, інший корисливий, середньої тяжкості, який є незакінченим, що знижує ступінь його суспільної небезпеки.
Підсудний ОСОБА_2 раніше не судимий, в судовому засіданні повністю визнав свою вину та щиро покаявся у вчинених злочинах, сприяв їх розкриттю, матеріальна шкода злочинами не заподіяна, виключно позитивно характеризується за місцем навчання.
За таких обставин суд, призначаючи покарання за ст.304 ч.1 КК України, вважає можливим застосувати правила ст.69 КК України і призначити підсудному інший, ніж вказано у санкції статті, більш м`який вид покарання, а саме обмеження волі. За ст.185 ч.2, ст.15 ч.2 КК України суд також вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді обмеження волі.
Одночасно, зважаючи на сукупність пом`якшуючих покарання обставин, суд переконаний, що досягти мети виправлення підсудного ОСОБА_2 можливо без ізоляції його від суспільства, тому на підставі положень ст.ст.75, 76 КК України він може бути звільнений від відбування покарання із встановленням випробування.
Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_3 , суд бере до уваги, що той вчинив корисливий злочин середньої тяжкості, який є незакінченим, що знижує ступінь його суспільної небезпеки.
ОСОБА_3 є неповнолітнім, виховується без батька, раніше не судимий, в судовому засіданні повністю визнав свою вину та щиро покаявся у вчиненому злочині, матеріальна шкода злочином не заподіяна, виключно позитивно характеризується за місцем реєстрації та навчання.
За таких обставин суд, призначаючи покарання за ст.185 ч.2, ст.15 ч.2 КК України, вважає можливим застосувати правила ст.69 КК України і призначити підсудному інший, ніж вказано у санкції статті, більш м`який вид покарання, а саме громадські роботи у мінімальних межах, передбачених ч.1 ст.100 КК України.
Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до правил, встановлених ст.81 КПК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, ст.15 ч.2, ст.304 ч.1 КК України, та призначити йому покарання:
- за ст.304 ч.1 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців,
- за ст.185 ч.2, ст.15 ч.2 КК України у виді обмеження волі на строк один рік.
В порядку ч.1 ст.70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, та покласти на нього обов`язок у відповідності до п.3 ч.1 ст.76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та навчання.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2, ст.15 ч.2 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді громадських робіт на строк тридцять годин.
До набрання вироком законної сили залишити засудженим раніше обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази по справі:
- шкарпетки чоловічі «Зима didie elegant» в кількості трьох пар, шкарпетки чоловічі «Демі didie comfort» одну пару, труси чоловічі-боксери «didie» дві штуки, куртку-«ветровку» LAKATON ФВ, кофту спортивну LAKATON ФВ, футболку (вишиванку) з червоним канатом, що передані під розписку ОСОБА_6 , залишити в розпорядженні супермаркету «Таврія-В»;
- дві чоловічі тканинні сумки, що передані під розписки відповідно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , залишити в їх розпорядженні.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через суд, який постановив вирок, протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя О.І.Непша